Тральщики проєкту 266
Морські тральщики проєкту 266М (шифр «Аквамарин», англ. Natya class за класифікацією НАТО) — у Військово-Морському Флоті СРСР і Військово-Морських Силах України — мінно-тральні кораблі дальньої морської зони, модифікація проєкту 266.
| Морські тральщики проєкту 266 (266М) | ||
|---|---|---|
 | ||
| Морський тральщик «Черкаси» проєкту 266М | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | мінно-тральні кораблі | |
| Держава прапора |  СРСР  Україна
| |
| Належність |  ВМС ЗС України
| |
| Корабельня | Середньоневський СБЗ, Ленінград СРСР
| |
| Спущено на воду | 1963 рік (266М — 1970) | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | нормальний — 735 т, повний — 790 т | |
| Довжина | 61,2 м | |
| Ширина | 10,2 м | |
| Осадка | 3,45 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | ГЕУ 2 дизелі М-503Б — 5000 к.с. ЕЕУ 2 дизель-генератори ДГ-200, ДГ-100 — 300 кВт | |
| Гвинти | 2 гвинти фіксованого кроку в насадках | |
| Швидкість | повного ходу — 16 вузлів економічного ходу — 12 вузлів | |
| Автономність плавання | 1500 миль (12 вузловим ходом) 10 діб по запасах провізії | |
| Екіпаж | 68 осіб, у тому числі 6 офіцерів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2х2 30-мм АУ АК-230М (2000 пострілів), 2х2 25-мм 2М-3М (2000 пострілів) | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2х5 252-мм РБУ-1200 (30 РГБ-12), трали БКТ, ТЭМ-3, АТ-3, Ш-3 або ін., міноскидач на 10 ГБ або морських мін | |
| Зенітне озброєння | 2х4 ПУ ПЗРК МТУ-4 «Стрела-3» (20 ракет 9К32) | |
Особливості проєкту ред.
266 «Аквамарин» — проєкт морського тральщика — спеціалізованого корабля, призначеного для виконання завдань протимінної оборони загонів бойових кораблів, конвоїв, окремих кораблів і суден в морській і ближній океанській зонах шляхом пошуку та виявлення морських якірних і донних мін, їх тралення та знищення. Крім того, ці кораблі були пристосовані для постановки активних і оборонних мінних загороджень.
Проєкт розроблений в КБ Балтійського заводу (Західне проєктно-конструкторське бюро, входило до складу ЦМКБ «Алмаз»). Перший радянський проєкт тральщика, що мав мінімальні власні фізичні поля. Будівництво тральщиків проєкту 266, а також його наступних модифікацій — проєктів 266М і 266МЕ здійснювалося на Середньоневському (м. Ленінград) і Хабаровському (м. Хабаровськ) суднобудівними заводами. Перший тральщик серії увійшов до складу ВМФ СРСР у 1963 році. В період з 1963 по 1971 рік було побудовано 40 кораблів цього проєкту.
У результаті експлуатації тральщиків 266-го проєкту було виявлено низку недоліків в порівнянні з аналогічними кораблями іноземного виробництва, зокрема, відсутність засобів гідроакустичного пошуку донних мін, недостатні морехідні якості. Разом з тим в 1960-х роках з'явилися нові зразки корабельного озброєння і спеціального обладнання — виникла потреба в модернізації проєкту.
Проєкт 266М — модернізація тральщиків проєкту 266. Новий проєкт відрізнявся від попередника досконалішим протимінним озброєнням: замість електромагнітного тралу він був оснащений глибоководним тралом з апаратурою управління, тралом для знищення активних мін, який буксирувався телевізійним і комплексним шукачами мін, гідроакустичною станцією «Мєзень», яка забезпечує виявлення донних мін. Спеціальне облаштування в кормовій частині корабля забезпечило механізацію постановки і вибірки тралів. Використання сучасних маломагнітних матеріалів корпусу, сучасних на той час конструктивних рішень при проєктуванні рушійної установки дозволили знизити до мінімуму власні акустичні поля корабля. Крім того, на нових тральщиках встановлювалися засоби ПЧО — дві РБУ-1200[1][2].
Морські тральщики проєкту 266М будувалися Середньоневським і Хабаровським суднобудівними заводами в 1970—1978 роках. Усього було побудовано 31 корабель даного типу[3].
У складі українського флоту та флотів інших держав ред.
25 липня 1997 року, згідно з українсько-російською угодою про параметри розподілу Чорноморського флоту СРСР, у склад Військово-Морських Сил України були передані два морських тральщики проєкту 266М:
| Ідентифікатор | Назва | Назва при будівництві | Введений у склад флоту | У ВМС ЗСУ |
|---|---|---|---|---|
| U310 | «Чернігів» (у 1997—2004 — «Жовті Води») |
рос. «Зенитчик» | 10 вересня 1974 | 25 липня 1997 — 24 березня 2014 |
| U310 | «Черкаси» | рос. «Разведчик» | 10 червня 1977 | 25 липня 1997 — 20 березня 2014 |
Морські тральщики проєкту 266М також перебувають на озброєнні ВМФ Росії, ВМС Сирії, Ємену, Лівії й Індії.
Цікаві факти ред.
Перший корабель на Чорному морі, який в 1992 році підняв український прапор, був морський тральщик 68-ї бригади охорони водного району Кримської військово-морської бази «Сигнальщик» проєкту 266 під командуванням капітана 3 рангу Теймура Сулейманова.
28 червня 1992 року, екіпаж корабля, протестуючи проти складання присяги на вірність СНД, присягнув замість цього українському народові і першим на Чорноморському флоті СРСР підняв прапор України. Однак на наступний день, під тиском командування бригади, екіпаж був змушений його спустити. Екіпаж тральщика був спішно розформований[4].
На честь утрачених в 2014 році українських тральщиків назви «Черкаси» і «Чернігів» отримають британські тральщики-шукачі мін типу «Сендаун», передача яких до складу ВМС ЗСУ запланована у 2022 році[5][6].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Морські тральщики проєктів 266, 266Э (Yurka), 266М, 266МЭ (Natya), 12660 (Gorya). Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 24 березня 2011.(рос.)
- ↑ Морський тральщик проекту 266М «Аквамарин». Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 24 березня 2011.(рос.)
- ↑ Морські тральщики проєктів 266М, 266МЭ, 02660, 02668. Russian-Ships.info. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 24 березня 2011.(рос.)
- ↑ Савченко М. О. Репресії по-касатоновському // Анатомія неоголошеної війни. — К. : Українська перспектива, 1997.
- ↑ Один з міношукачів ВМС України носитиме ім‘я «Чернігів». Chernihiv Time (укр.). Процитовано 17 вересня 2022.
- ↑ Українські військові моряки опановують свої майбутні кораблі класу «Sandown». armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 17 вересня 2022.
Література ред.
- Кузык Б.Н., Никольский В.И., Новичков Н.Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва : ООО Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — ISBN 5-98384-005-3.
- Jane's Fighting Ships 2009—2010. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 2009. — ISBN 0-71062-623-1.