Торнау Микола Єгорович
Торнау Микола Єгорович (10 грудня 1811, Рига — 29 квітня 1882, Дрезден) — російський державний діяч, ісламознавець, основоположник стенографії в Росії, барон.
| Торнау Микола Єгорович | |
|---|---|
| Народився |
10 грудня 1811 або 1812[1][2] Рига, Російська імперія |
| Помер |
29 квітня 1882 або 1882[1][2] Дрезден, Німецька імперія |
| Діяльність | правник, письменник-документаліст, суддя |
| Батько | Georg Leonhard von Tornauwd |
| У шлюбі з | Q125961315? |
Виходець з остзейських губерній, лютеранського віросповідання, який не мав ні землі, ні кріпаків. Закінчивши Царськосельський ліцей, Торнау набував службового досвіду в центральних російських правових інституціях, внаслідок чого був переведений на службу до генерал-губернатора Ліфляндії, Естляндії та Курляндії, а пізніше прославився кодифікацією мусульманських законів.
З 16 листопада 1867 по 1870 рік був старшим головою Харківської судової палати.
Був сенатором і членом Державної ради.
Примітки ред.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #115691898 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в MAK
Джерела ред.
- Валентина Шандра. На службі праву / газета День № 28, (2007)