Тордина сіроголова
| Тордина сірощока | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pellorneum cinereiceps (Tweeddale, 1878) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Malacocincla cinereiceps Trichastoma cinereiceps | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Торди́на сірощока[2] (Pellorneum cinereiceps) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae[3]. Ендемік Філіппін.
Опис ред.
Довжина птаха становить 13 см, вага 22–26 г. Тім'я і потилиця сірі, обличчя світло-сіре, під дзьобом темні "вуса". Верхня частина тіла, крила і хвіст охристо-коричневі. Нижня частина тіла біла, груди і боки жовтуваті. Дзьоб зверху сірий, знизу рожевий, лапи рожевуваті. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Поширення і екологія ред.
Сіроголові тордини є ендеміками острова Палаван. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1300 м над рівнем моря.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Pellorneum cinereiceps.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 жовтня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |