Торговий шлях
Торговий шлях — логістична мережа визначена як послідовність шляхів і зупинок використовуваних для комерційного транспортування вантажу. Дозволяє товарам досягти більш віддалених ринків. Один торговий шлях складається з великої відстані магістральних артерій, що можуть надалі бути пов'язані з меншою мережею комерційних і некомерційних транспортних маршрутів/трактів. Серед помітних торговельних шляхів був Бурштиновий шлях, який служив надійною мережею для далекої торгівлі. Морська торгівля вздовж "дороги спецій" у середньовіччі стає важливим торговим маршрутом, оскільки країни вдавалися до військових засобів для управління цим впливовим маршрутом. У середньовіччі такі організації, як Ганзейський союз, були спрямовані на захист інтересів купців, і торгівля ставала все більш помітною.
Знаходячись під контролем держави, торговельні шляхи завжди мали й військово-політичне значення. Найчастіше саме боротьба за їх заволодіння та контроль над цими шляхами й були причиною багатьох давніх конфліктів.[1]
У сучасності, комерційна діяльність зміщується від основних торгових шляхів Старого Світу, щоб утворювати нові маршрути між сучасними націями-державами. Ця діяльність іноді здійснюється без традиційного захисту торгівлі та згідно з міжнародними угодами з вільної торгівлі, що дозволило комерційним товарам простіше перетинати кордони. Інноваційні перевезення сучасності включають трубопровідний транспорт і відносно відому торгівлю за участю залізничних маршрутів, автомобільний транспорт і вантажні авіакомпанії.
Монополії й Ганзейський Союз ред.
Найбільшого економічного успіху досягли держави, що встановили нові торгові шляхи, виконуючи роль монопольних посередників між Сходом і Заходом.[2] При цьому торгове суперництво між державами дуже часто супроводжувалося озброєними зіткненнями і багаторічними війнам, ініційованими волевиявленнями еліти суспільства, закріпленими державними рішеннями.[2] В цей період світової історії особливого успіху досягли італійські міста-республіки й союз північних німецьких міст (Ганза), що монопольно здійснювали роль посередників в міжнародній торгівлі і проводили колоніальну політику із застосуванням деяких заходів протекціонізму.[2]
Переміщення торгових шляхів в XVI ст. в Атлантику визначило падіння торгової могутності Венеції і ганзейських міст як посередників у світовій торгівлі.[2]
Розвиток ранніх маршрутів ред.
Надзвичайно важливим геополітичним фактором для всіх давніх світових цивілізацій були моря та річки. Вони визначали як напрямки міграції й заселення, так і завоювання й колонізації, часто були межею й кордоном. Море, річка, вододіл (волок, канал, перевал) мали особливо важливе значення в розвитку як внутрішньої, так і зовнішньої торгівлі. Транс'європейські річкові шляхи мали надзвичайно велике значення для розвитку державотворчих і градотворчих процесів.[1]
Якщо вести мову про українські території, то більшість соляних, бурштинових, мідних, олов'яних, шовкових торгових шляхів були транскарпатськими — в Карпатському регіоні всі ці шляхи об'єднувалися в одну транскарпатську систему.[1]
Ранній розвиток ред.
Морська торгівля ред.
Історичні торгові шляхи ред.
Дорога ладану ред.
Доколумбова торгівля ред.
Сухопутні маршрути ред.
Шовковий шлях ред.
Вели́кий шовковий шлях — це найвідоміший торговельний маршрут старожитності, що виникнув у перші сторіччя нашої ери. Ним товари з Китаю потрапляли до Східної та Західної Європи, Близького Сходу, Північної Африки.
Великі магістральні шляхи ред.
Бурштиновий шлях ред.
Бурштиновий шлях — європейський торговий шлях, пов'язаний з торгівлею і транспортуванням бурштину. Перед створення римського контролю над такими областями, як Паннонія, бурштиновий шлях був практично єдиним маршрутом для тривалої дистанційної торгівлі.
Поселення, розташовані вздовж Бурштинового шляху почали неухильно зростати протягом 1-го століття нашої ери, попри пересування військ Тита Флавія Веспасіана та його сина Тита Флавія Домициана.
З 3-го століття річки Дунаю стали головними артеріями торгівлі, затьмарюючи Бурштиновий шлях та інших комерційні маршрути. Це спонукає до появи дунайських фортець, розташованих вздовж Бурштинового шляху. Тривала боротьба між римлянами й варварами надалі наклав свій відбиток на міста вздовж Бурштинового шляху.
Via Maris ред.
Транссахарська торгівля ред.
Морські маршрути ред.
Римсько-Індійські маршрути ред.
Ганзейська торгівля ред.
Шлях із варяга у греки ред.
Середземноморських республік морська торгівля ред.
Торгівля прянощами ред.
Сучасні маршрути ред.
Залізничні маршрути ред.
Сучасні дорожні мережі ред.
Сучасні морські маршрути ред.
Зона вільної торгівлі ред.
Повітряні лінії ред.
Трубопровідні мережі ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Томенчук Б. Баварський Географ і річкові шляхи та гради в геополітиці середньовічної Європи[недоступне посилання з травня 2019] // Карпати: людина, етнос, цивілізація. Науковий журнал[недоступне посилання з травня 2019]. — 2009, №1[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ а б в г Пікалов В.Л. Світова економіка в умовах прискорення глобалізації крізь призму геополітики [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Академічний огляд. Науково-практичний журнал [Архівовано 3 травня 2013 у Wayback Machine.]. — 2012, №2 [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]