То́рба (запозичення з тюрських мов)[1], зменш. торби́на — вид дорожнього мішка, що його зазвичай носять за плечима[2][3].

Музиканти-жебраки з торбами
Годування коня з торби-рептуха

Використовувалась як дорожній речовий мішок, а також як переносні ясла для тварин — таку торбу називають ре́птух (діал. опа́лка, пихті́р)[4][5][6].

Торба пов'язувалась з жебракуванням: «іти (ходити) з торбами (з торбою)» означає «жебракувати», «торби начепити (почепити), піти з торбами» — «дійти до жебрання», «пускати з торбою» — «довести до розорення»[2]. Жебраків називали «торбарями»[7].

Види торб ред.

  • Дзьобня — вовняна торба, яку носили українські жінки та дівчата
  • Рептух — торба для годування коней
  • Табівка — чоловіча шкіряна торба з металевими оздобами
  • Тайстра — гуцульська торба

Мовні звороти ред.

  • Вишептавсь, як рак у торбі — перестав рухатись
  • Не вартий і торби січки — нічого не вартий
  • Носитися (панькатися), як з писаною торбою — ставитися до кого-, чого-небудь ніби до цінного, важливого
  • Носитися, як дурень з писаною торбою — приділяти велику увагу тому, що її не варте
  • Розноситися, як старець з писаною торбою — почати приділяти занадто багато уваги кому-, чому-небудь
  • Повна торба — дуже багато
  • Повну торбу розказати — багато повідати
  • Торба лиха і мішок біди — дуже багато неприємностей
  • Йому торба — кінець, загибель

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. а б Торба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Торбина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Рептух // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Опалка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Пихтір // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Торбар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання ред.