Томмі Стіл, OBE (англ. Tommy Steele, нар. 17 грудня 1936, Лондон) — британський співак, музикант та актор[4]. Вважається першою в історії британської зіркою рок-н-ролу [5] [6] Його хіт «Singing the Blues» в 1957 році досяг першого місця у британських чартах.

Томмі Стіл
Основна інформація
Повне ім'я англ. Thomas Hicks
Дата народження 17 грудня 1936(1936-12-17)[1][2] (87 років)
Місце народження Bermondseyd, Саутерк[3]
Роки активності 1956 — тепер. час
Громадянство Велика Британія
Професії співак, автор пісень, кіноактор, гітарист, скульптор, актор
Освіта Bacon's Colleged
Інструменти гітара і вокал[d]
Жанри рок-музика
Псевдоніми Tommy Steele
Лейбли Decca Records і Columbia Records
Нагороди
офіцер Ордену Британської імперії Лицар-бакалавр
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Раннє життя ред.

Томас Гікс народився в Бермондсі, Лондон, Англія в 1936 році.[7] Його батько Дарбо був гоночним інформатором, а мати Бетті працювала на фабриці.

Кар'єра співака ред.

Стіл працював на різних роботах, включаючи короткий період роботи торговим моряком[7]. Він не служив в армії, оскільки у вісімнадцять років йому поставили діагноз кардіоміопатія[8]. Хоча у своїй автобіографії «Bermondsey Boy: Memories of a Forgotten World» він повідомляє, що провалив медкомісію, бо мав плоскостопість. Кожен раз, коли Томмі не працював, він грав на гітарі та банджо і співав у двох кав'ярнях в Сохо, the 2i's Coffee Bar[en] і the Cat's Whisker[en], і як сольний виконавець, і з Wally Whyton[en]'s Vipers Skiffle Group[en].

Коли корабель Стіла був на причалі в Норфолку, штат Вірджинія, США, він почув Бадді Голлі і закохався в рок-н-рол, відмовившись від скіфла, який у той час був популярним у Британії. Його побачив фотограф-фрілансер Джон Кеннеді, який вважав, що Стіл може стати аналогом Елвісв Преслі у Великій Британії[7]. Тоді ж Томас придумав собі псевдонім Томмі Стіл (на основі прізвища свого діда-скандинава) і вирушив підкорювати сцену.

 
Томмі Стіл на сцені. 1957 рік.

Стіл прославився у Великій Британії як фронтмен рок-н-ролл гурту Steelmen, після їхнього першого синглу «Rock With the Caveman», що у 1956 році вийшов на 13 місце у британському чарті[7]. Стіл та інші британські співаки вибирав відомі хіти зі Сполучених Штатів і записував кавер-версії цих пісень та випускав їх у Великій Британії до того, як американські версії могли увійти в чарти. Більшість записів Стіла 1950-х років були каверами американських хітів, таких як «Singing the Blues[en]» і «Knee Deep in the Blues[en]», перший з яких навіть зумів очолити британський чарт[5].

Лише через чотири місяці після своєї першої появі у чартах він зняв свою історію життя. [5] Для цього Стіл та його співавтори з написання пісень Лайонел Барт[en] та Майк Пратт[en], за сім днів написали дванадцять пісень[9]. Його перші три сингли виходили один раз на три тижні[10].

У 1957 році Стіл придбав для батьків чотирикімнатний будинок у Південному Лондоні[11]. У серпні 1959 року Стіл здійснив триденний концертний візит до Москви[12].

Наприкінці 2009 року його колекція найбільших хітів «The Best Best of Tommy Steele» увійшла до Топ-40 у британському чарті. [13]

Кар'єра актора ред.

Популярність на музичній сцені протягом 1950-х та 1960-х років дозволила Стілу потрапити і до кіно та мюзиклів. У 1957 році він був названий сьомим за популярністю актором британського прокату.[14]

У 1960 році тур по Австралії не мав особливого успіху, і після повернення в Англію він отримав дві пропозиції: одну зіграти у виставі Billy Liar, іншу приєднатися до Old Vic Company. Він обрав останнє.[15]

У театрі Вест-Енда він з'явився у виставі She Stoops to Conquer[en][16] і зіграв головну роль Ганса Крістіана Андерсена. Паралельно Томмі грав і у фільмах, знявшись зокрема у Half a Sixpence[en], The Happiest Millionaire[en] та Finian's Rainbow[en]. Останній фільм, американський мюзикл, є найвідомішим в акторській кар'єрі Стіла. У ньому Томмі зіграв Ога, лепрекона, що перетворився на людину, знімаючись із кінозірками Петулою Кларк та Фредом Астером. У 1968 році він був названий четвертим за популярністю актором британського прокату.[17]

У квітні 1971 року Стіл знявся у власному шоу «Meet Me in London» в лондонському театрі «Адельфі»[18].

У 1978 році Стіл зіграв у телевізійній версії фільму The Yeomen of the Guard[en].[19]

 
Шанувальники Стіла біля його машини. Стокгольм, 9 вересня 1957 року.

Можлива зустріч з Елвісом Преслі у Великій Британії ред.

Протягом багатьох років вважалося, що Елвіс Преслі ніколи не був у Британії, крім того, що провів кілька хвилин в аеропорту Прествік в Шотландії, коли його військовий літак заправлявся перед вильотом до Сполучених Штатів після закінчення військової служби у Західній Німеччині. Однак 21 квітня 2008 року в інтерв'ю BBC Radio 2 з театральним імпресаріо Біллом Кенрайтом було сказано, що в 1958 році 23-річний Преслі пробув в Англії цілий день, після телефонної розмови зі Стілом.

За словами Кенрайта, Елвіс прилетів на добу, і Томмі показав йому Лондон. Він показав йому Вестмінстерський палац і провів з ним день. Кенрайт у 2008 році визнав, що не впевнений, чи повинен він розповісти історію. Стіл сказав: «Це були двоє юнаків, які розділяли однакову любов до своєї музики. Я поклявся ніколи не публікувати публічно те, що відбулося».

Співробітники «Прествіка» негайно зажадали доказів, до отримання яких вони категорично відмовились знімати зі свого аеропорту звання «єдиного місця в Британії, де бував Преслі». [20] [21]

Дискографія ред.

Часткова дискографія: [22]

Сингли ред.

З Steelmen

  • «Rock With the Caveman» / «Rock Around the Town» — UK No. 13 (Decca 1956)
  • «Doomsday Rock» / «Elevator Rock» — (Decca 1956)
  • «Singing the Blues[en]» / «Rebel Rock» — UK No. 1 (Decca 1956)
  • «Knee Deep in the Blues[en]» / «Teenage Party» — UK No. 15 (Decca 1957)
  • «Butterfingers» / «Cannibal Pot» — UK No. 8 (Decca 1957)
  • «Water, Water» / «A Handful of Songs» — UK No. 5 (Decca 1957) with lyrics partially based on The Rime of the Ancient Mariner
  • «Shiralee» / «Grandad's Rock» — UK No. 11 (Decca 1957)
  • «Hey You!» / «Plant a Kiss» — UK No. 28 (Decca 1957)
  • «Happy Guitar» / «Princess» — UK No. 20 (Decca 1958)
  • «Nairobi» / «Neon Sign» — UK No. 3 (Decca 1958)
  • «The Only Man on the Island» / «I Puts the Lightie On» — UK No. 16 (Decca 1958)[5]
  • «Princess» / «Happy Guitar» — (Decca 1958)

Соло

  • «It's All Happening» / «What Do You Do?» — (Decca 1958)
  • «Come On, Let's Go» / «Put a Ring on Her Finger» — UK No. 10 (Decca 1958)
  • «A Lovely Night» / «Marriage Type Love» — (Decca 1958)
  • «Hiawatha» / «The Trial» — (Decca 1959)
  • «Tallahassee Lassie[en]» / «Give! Give! Give!» — UK No. 16 (Decca 1959)
  • «Give! Give! Give!» — UK No. 28 (Decca 1959)
  • «You Were Mine» / «Young Ideas» — (Decca 1959)
  • «Little White Bull» / «Singing Time» — UK No. 6 (Decca 1959)
  • «What a Mouth (What a North and South)» / «Kookaburra» — UK No. 5 (Decca 1960)
  • «Happy Go Lucky Blues» / «Girl with the Long Black Hair» — (Decca 1960)
  • «Must Be Santa» / «Boys and Girls» — UK No. 40 (Decca 1960)
  • «My Big Best Shoes» / «The Dit Dit Song» — (Decca 1961)
  • «The Writing on the Wall» / «Drunken Guitar» — UK No. 30 (Decca 1961)
  • «Hit Record» / «What a Little Darling» — (Decca 1962)
  • «Where Have All the Flowers Gone?[en]» / «Butter Wouldn't Melt in Your Mouth» — (Decca 1963)
  • «He's Got Love» / «Green Eye» — (Decca 1963)
  • «Flash Bang Wallop» / «She's Too Far Above Me» — (Decca 1963)
  • «Egg and Chips» / «The Dream Maker» — (Columbia 1963)
  • «Half a Sixpence[en]» / «If the Rain's Got to Fall» — (RCA 1965)
  • «Fortuosity» / «I'm a Brass Band» — (Vista 1967)
  • «King's New Clothes» / «Wonderful Copenhagen» — (Pye 1974)
  • «Half a Sixpence» / «If the Rain's Got to Fall» — (Safari 1984)
  • «Singing the Blues» / «Come On, Let's Go» — (Old Gold 1985)[5]

Альбоми ред.

  • Tommy Steele Stage Show — UK No. 5 (Decca 1957)
  • The Tommy Steele Story — UK No. 1 (Decca 1957)
  • The Duke Wore Jeans (Soundtrack) — UK No. 1 (Decca 1958)[5]
  • Tommy Steele Everything's Coming Up BROADWAY — (Liberty 1965)
  • My Life, My Song — (Pye 1974)
  • Hans Andersen — Original London Cast 1974 (Pye 1974)
  • Hans Andersen — Revival London Cast 1977 (Pye 1977)
  • Singin' in the Rain[en] — Original London Cast 1984 (Cast Masters 1995)
  • Some Like It Hot — Original London Cast (First Night Records 1996)
  • Scrooge: The Musical[en] — Original London Cast (BK Records)
  • Half a Sixpence[en] — Original London Cast 1963 (Must Close Saturday 2006)
  • Cinderella — Original London Cast 1958 (Hallmark 2011)

Фільмографія ред.

Примітки ред.

  1. SNAC — 2010.
  2. Internet Broadway Database — 2000.
  3. Freebase Data DumpsGoogle.
  4. Tommy Steele — Biography. AllMusic. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 30 березня 2015.
  5. а б в г д е Roberts, 2006. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «FOOTNOTERoberts2006» визначена кілька разів з різним вмістом
  6. Tobler, 1992, с. 8.
  7. а б в г Colin Larkin[en], ред. (1997). [[Encyclopedia of Popular Music|The Virgin Encyclopedia of Popular Music]][[:en:Encyclopedia of Popular Music|[en]]] (вид. Concise). Virgin Books[en]. с. 1133/4. ISBN 1-85227-745-9. {{cite book}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  8. The Herald, 2015.
  9. Tobler, 1992, с. 38.
  10. Tobler, 1992, с. 32.
  11. Tobler, 1992, с. 43.
  12. Tobler, 1992, с. 71.
  13. Official Charts, 2009.
  14. Most Popular Film of the Year. The Times (London, England), Thursday, 12 December 1957; p. 3; Issue 54022
  15. «Tommy Steele Off on a Third Career» by Norman Mark Chicago Daily News Service. The Washington Post, 27 February 1968: C6.
  16. Australian Women's Weekly, 1960.
  17. «News in Brief.» Times (London, England) 31 December 1968: 2. The Times Digital Archive. Web. 12 July 2012.
  18. Tobler, 1992, с. 225.
  19. The Yeomen of the Guard 1978 на сайті IMDb (англ.)
  20. Daily Telegraph, 2008.
  21. The Sun, 2008.
  22. Tommy Steele International Fan Club, 2007.

Джерела ред.

Video Newsreel of Tommy Steele's Wedding [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.]

Посилання ред.