Вікіпедія

Томислав Пиплиця

Томислав Пиплиця (босн. Tomislav Piplica, нар. 5 квітня 1969, Бугойно) — боснійський футболіст, який грав на позиції воротаря. Виступав, зокрема, за клуб «Енергі», а також національну збірну Боснії і Герцеговини.

Ф
Томислав Пиплиця
Особисті дані
Народження 5 квітня 1969(1969-04-05) (55 років)
  Бугойно, СФРЮ
Зріст 182 см
Вага 81 кг
Громадянство  Боснія і Герцеговина
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1981-1989
1989-1991 		Югославія «Істра 1961»
Югославія «Загреб»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992 Хорватія «Істра 1961»  ? (-?)
1993–1997 Хорватія «Сегеста» 115 (4)
1997–1998 Хорватія «Самобор» 14 (-?)
1998–2009 Німеччина «Енергі» 248 (-?)
2013–2014 Німеччина «Айленбург» 10 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1987 Югославія Югославія U-20  ? (-?)
2001–2002 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 9 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Початок кар'єри ред.

Народився 5 квітня 1969 року в місті Бугойно. Розпочав свою кар'єру у віці 12 років у клубі «Істра 1961» як польовий гравець. А через рік його перевели на позицію воротаря. На молодіжному рівні також виступав за ФК «Загреб». У дорослому футболі дебютував 1992 року виступами за команду клубу «Істра», в якій дебютував у новоствореному Першій лізі Хорватії.

Згодом з 1993 по 1997 рік грав у складі «Сегесті». В цьому клубі був основним воротарем, а в сезоні 1993/94 років відзначився 3-ма голами зі штрафних ударів. В сезоні 1994/95 років відзначився 1 голом. У сезоні 1996/97 років разом з командою з міста Сисак вилетів до другої ліги. Вперше виїхав за кордон у 1997 році. Він провів 15 днів у таборі бельгійського клубу «Роял Антверпен», але перехід так і не відбувся через те, що «Сегеста», якій належив контракт воротаря, вимагала занадто великої фінансової компенсації. Напередодні початку сезону 1997/98 років перейшов у «Самобор», в якому відіграв один сезон, але й з цим клубом вилетів з вищого дивізіону.

«Енергі» (Котбус) ред.

1998 року перейшов до клубу «Енергі», за який відіграв 11 сезонів. Дебютував у Другій Бундеслізі 31 липня в переможному (2:0) проти «Штутгартер Кікерс». З моменту свого переходу до німецького клубу був гравцем стартової 11-ки. У 2000 році Енергі посіла 3-тє місце й вийшла до Бундесліги. У ній Томислав дебютував 12 серпня в програному (1:3) поєдинку проти бременського «Вердера». У сезоні 2001/02 років відзначився автоголом у програному (0:3) поєдинку проти мюнхенської «Баварії». Але став відомий, особливо в Німеччині, завдяки невдалій грі головою, яка призвела до голу, коли намагаючись перервати небезпечну подачу на нападника мюнхедгладаської «Борусії» Марселя Вітечека відбив м'яч головою, але той залетів у ворота його команди. Напередодні цієї помилки «Енергі» вела в рахунку 3:2, але через цю помилку матч завершився нічиєю з рахунком 3:3. За цей гол він отримав Рааб тижня, який він особисто отримав на Sendung TV total Стефана Рааба. У сезоні 2002/03 років втратив місце в стартовому складі на користь Андре Ленца. Зіграв у 9-ти матчах, але й в них встиг відзначитися вже 3-ім у своїй кар'єрі автоголом. За підсумками сезону разом з «Енергі» вилетів до Другої Бундесліги, де виступав протягом трьох наступних сезонів. З часом відвоював місце в стартовому складі, а в 2006 році допоміг своєму клубові повернутися в Бундеслігу.

Проте незважаючи на всі полики був дуже популярним серед уболівальників, тому в сезоні 2004/05 років мав дві автограф-сесії для фанів клубу. Окрім цього, його двічі обирали найкращим гравцем клубу. «Піпі», як його називали фани, відомий своїми виходами з воріт, але іноді цими діями він провокував невдоволення вболівальників. Мав честь особисто привітатися Герхардом Шредером та Ангелою Меркель. Канцлер Шредер навіть захотів пробити 11-метровий удар по воротам Пиплиці. Хоча всі радили йому пропустити цей м'яч Томислав вирішив проявити принциповість й відбив його, через що мав конфлікт з керівництвом клубу. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Енергі» у 2009 році. На прощальний матч Томислава, який відбувся 21 листопада 2009 року, в футболці «Енергі» прийшло 15 000 глядачів. Завдяки його відданості клубу, керівництво «Енергі» запопонувало Пиплиці посаду тренера та скаута, Томислав погодився й до 2011 року працював тренером у команді U-23.

Виступи за збірні ред.

На юніорського чемпіонаті світу 1987 року в Чилі, він став переможцем турніру в складі югославської збірної, а Роберт Просинечки, Давор Шукер, Звонимир Бобан та Предраг Міятович переграли в фіналі німецьку збірну у серії післяматчевих пенальті. Томислав був другим воротарем у команді, однак так і не виходив на поле.

У національній збірній Боснії і Герцеговини зіграв 9 матчів. 24 березня 2001 року дебютував в збірній у поєдинку кваліфікації Чемпіонату світу 2002 проти збірної Австрії. Востаннє в футболці національної збірної виходив на поле 21 серпня 2002 року в товариському поєдинку проти збірної Сербії на Кошеву. Його бажанню грати за хорватську збірну збутися так і не судилося, оскільки її головний тренер, Мирослав Блажевич, сказав Пиплиці спочатку зрізати волосся, а потім повертатися.

З 2010 по 2014 роки Томислав Пиплиця працював тренером воротарів та тренером боснійської збірної.

Тренерська діяльність ред.

5 січня 2010 року отримав тренерську ліцензію УЄФА, після навчання в Ябланиці. Наприкінці 2012 року Пиплиця зайняв посаду спортивного директора «СК Гартенфельс Торгау 04», де також працював одним з тренерів[1][2].

9 листопада 2012 року, у віці 43 років, він оголосив про те, що відновлює свою ігрову кар'єру в клубі шостого дивізіону німецького чемпіонату «Ейленбург»[3], після того як головний воротар клубу зламав руку.

З 2015 року Пиплиця працював тренером воротарів команди Регіоналліги «Ваккер-90» (Нордгаузен). Після звільнення головного тренера Йозефа Альберсінгера 21 вересня 2016 року Томислав був призначений виконувачем обов'язків головного тренера[4] й пропрацював у цьому статусі до завершення сезону 2016/17 років.

Особисте життя ред.

Має подвійне боснійсько-хорватське громадянство.

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Сезон Клуб Країна Змагання Матчі Голи
1988/89 Істра 1961   Югославія II ліга ? ?
1989/90 «Загреб»   Югославія II ліга ? ?
1990/91 «Загреб»   Югославія II ліга ? ?
1992 «Пула»   Хорватія Перша ліга 15 0
1992/93 «Сегеста»   Хорватія Перша ліга 14 0
1993/94 «Сегеста»   Хорватія Перша ліга 30 3
1994/95 «Сегеста»   Хорватія Перша ліга 24 1
1995/96 «Сегеста»   Хорватія Перша ліга 18 0
1996/97 «Сегеста»   Хорватія Перша ліга 29 0
1997/98 «Самобор»   Хорватія Перша ліга 14 0
1998/99 «Енергі»   Німеччина Друга Бундесліга 34 0
1999/00 «Енергі»   Німеччина Друга Бундесліга 34 0
2000/01 «Енергі»   Німеччина Бундесліга 34 0
2001/02 «Енергі»   Німеччина Бундесліга 31 0
2002/03 «Енергі»   Німеччина Бундесліга 9 0
2003/04 «Енергі»   Німеччина Друга Бундесліга 9 0
2004/05 «Енергі»   Німеччина Друга Бундесліга 20 0
2005/06 «Енергі»   Німеччина Друга Бундесліга 34 0
2006/07 «Енергі»   Німеччина Бундесліга 33 0
2007/08 «Енергі»   Німеччина Бундесліга 10 0
2008/09 «Енергі»   Німеччина Бундесліга 0 0

Титули і досягнення ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Piplica tritt zurück. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
  2. ↑ Kult-Keeper Piplica lässt nichts zu[недоступне посилання з червня 2019]
  3. ↑ „Pipi bleibt weiter unser Trainer!“ - Lokalsport - Torgauer Zeitung. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2017.
  4. ↑ Cheftrainer Joe Albersinger beurlaubt. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 жовтня 2017.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Томислав_Пиплиця&oldid=41400749