Тома Реньоден
французький скульптор
Тома́ Реньоде́н (фр. Thomas Regnaudin; Мулен, 1622 — 3 липня 1706, Париж), — французький скульптор епохи бароко.
| Тома Реньоден | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Thomas Regnaudin | ||||
| Народження |
18 лютого 1622[1] Мулен | |||
| Смерть | 3 липня 1706[2][3] (84 роки) | |||
| Париж, Королівство Франція[4] | ||||
| Країна |
 Франція | |||
| Діяльність | скульптор | |||
| Твори | Bassin de Cérès, ou de l'Étéd | |||
| Роботи в колекції | Версальський палац | |||
|
| ||||
 Тома Реньоден у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Син майстра-каменяра з Мулена. Приїхав до Парижа, щоб продовжити мистецькі студії. Він є вихованцем Франсуа Анг'є. 1657 року став членом Королівської академії, завдяки високій оцінці його овального мармурового барельєфу, що зображав Івана Хрестителя. Наступного року він став професором[5]. 1687 року він отримав третю Римську премію в галузі скульптури. Працюв у Луврі, Тюїльрі, Замку Фонтенбло та Версальському замку, де займався оздобленням фонтанів. В історії мистецтва залишився скульптором другої величини, оскільки часто працював під керівництвом відоміших майстрів.
Твори ред.
- Пам'ятник Генріху II де Монморансі в Мулені, разом з Франсуа Анг'є.
- Три німфи, печера Тетіда, Версальський сад.
- Аполлон і німфи під керівництвом Франсуа Жирардона
- Оздоблення фонтанів «Чотири пори року»: «Літо» (за малюнком Шарля Лебрена), «Чотири викрадення» : «Сатурн викрадає Кібель», Луара та Луарета, для водяних ігр Версальського палацу.
- Різьблений дерев'яний портал для особняка[6] Жана Батіста Амелота де Біссей, (1612—1688), вулиця В'є-дю-Темпль, Париж, Панель Голова де Медузи[7].
Примітки ред.
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Moureyre F. d. l. Regnaudin, Thomas // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T071156
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2011.
- ↑ (англ.) Sur le site Art Encyclopedia
- ↑ Monographie sur l'Hôtel d'Amelot de Bisseuil par Nicolas Courtin sur la base Persée
- ↑ Site Dispatchbox.net Ce bas-relief a été réutilisé pour la pochette d'un disque d'Elvis Costello