Тобо́льська губе́рнія — губернія у Російській імперії на Уралі й у Сибіру. Існувала в 1796-1919. Адміністративний центр — м. Тобольськ.

Тобольська губернія
Герб
Дата створення / заснування 12 (23) грудня 1796[1]
Зображення
Країна  Російська імперія,  Російська республіка,  Російська СФРР і  Російська держава
Столиця Тобольськ
Адміністративна одиниця Сибірське генерал-губернаторствоd
Західно-Сибірське генерал-губернаторство
Російська імперія
Російська імперія
РСФРР
Російська держава
РСФРР
Сибірська республіка
Кількість населення 2 012 536 осіб
Спільний кордон із Пермська губернія
Замінений на Тюменська губерніяd і Акмолінська область
На заміну Тобольське намісництво
Час/дата припинення існування 21 квітня 1920[1]
Детальна карта
Категорія мап на Вікісховищі d
Мапа
CMNS: Тобольська губернія у Вікісховищі

Координати: 58°11′43″ пн. ш. 68°15′29″ сх. д. / 58.1952777778057779° пн. ш. 68.25805555558378046° сх. д. / 58.1952777778057779; 68.25805555558378046

Історія ред.

З 19 жовтня 1764 до 19 січня 1782 існувало Сибірське царство у складі Російської імперії (столиця — місто Тобольськ). Царство складалось із Тобольського та Іркутського генерал-губернаторств.

Потім реформою імператриці Катерини ІІ Сибірське царство було скасовано, а Тобольська провінція упродовж 1780–1782 років перетворена на Тобольське намісництво у складі двох областей (Тобольської й Томської), що увійшло до складу Пермського і Тобольського генерал-губернаторства.

Створення губернії ред.

Імператор Павло I переглянув багато реформ своєї матері, в тому числі відмовився від інституції генерал-губернаторств. У зв'язку з цим 12 грудня 1796 як самостійна адміністративна одиниця Росії була утворена Тобольська губернія.

За сенатською доповіддю від 2 листопада 1797 губернія складалась із таких повітів: Кузнецький, Семипалатинський, Красноярський, Ішимський, Ялуторовський, Курганський, Березовський, Тарський, Туринський, Тюменський, Тобольський, Сургутський, Томський, Наримський, Єнісейський, Туруханський.

Наступні перетворення ред.

У свою чергу, новий імператор Олександр I переглянув багато реформ свого батька, у зв'язку з чим 1802 року Тобольська губернія поряд з Іркутською увійшла до складу Сибірського генерал-губернаторства. У 1822 році Сибірське генерал-губернаторство було розділено на Західно-Сибірське та Східно-Сибірське. Тобольська губернія увійшла до складу Західно-Сибірського генерал-губернаторства, що проіснувало до 1882 року.

26 лютого 1804 частина території губернії виділена до Томської губернії. У складі Тобольської губернії залишились: Березовський, Ішимський, Курганський, Омський, Тарський, Тобольський, Туринський, Тюменський та Ялуторовський повіти.

26 січня 1822 губернія розділена на такі округи (з 1898 — повіти): Берёзовський, Ішимський, Курганський, Тарський, Тобольський, Туринський, Тюкалинський, Тюменський, Ялуторовський.

У 1838 до складу губернії увійшло окружне місто Омськ, що в 1868 передано до знову створеної Акмолинської області.

Того ж року утворено Сургутський повіт, який було виділено зі складу Березовської округи.

Ліквідація губернії ред.

Оскільки радянська влада установилась у Тюмені значно раніше, ніж у Тобольську, у квітні 1918 року більшовики вирішили зробити губернським центром Тюмень. Окрім того, на відміну від Тобольська через Тюмень вже проходила залізниця.

Однак, повстання Чехословацького корпусу тимчасово відновило статус-кво. Й лише після звільнення 1919 року Тюмені й Тобольська від військ Колчака губернські заклади остаточно переїжджають до Тюмені. Тобольська губернія офіційно перейменована на Тюменську спеціальною постановою РНК РРФСР від 2 березня 1920 року. Щоправда, новоспечена Тюменська губернія проіснувала лишень 3 роки.

Адміністративний поділ ред.

На початку XX століття до складу губернії входило 10 повітів:

Повіт Повітове місто Площа,
верст²
Населення[2]
(1897), чол.
1 Березовський Березов (1 070 чол.) 604 442,2 21 411
2 Ішимський Ішим (7 153 чол.) 37 604,6 269 031
3 Курганський Курган (10 301 чол.) 20 281,6 260 095
4 Сургутський Сургут (1 120 чол.) 220 452,4 7 747
5 Тарський Тара (7 223 чол.) 71 542,1 159 655
6 Тобольський Тобольськ (20 425 чол.) 108 296,0 127 860
7 Туринський Туринськ (3 167 чол.) 67 008,6 68 719
8 Тюкалинський Тюкалинськ (4 018 чол.) 55 049,3 208 718
9 Тюменський Тюмень (29 544 чол.) 15 608,0 121 357
10 Ялуторовський Ялуторовськ (3 330 чол.) 18 944,9 188 450

Символіка ред.

 
Герб губернії з офіційним описом, затверджений Олександром II (1878)

Герб Тобольської губернії затверджено 5 липня 1878 року:

Географія ред.

За даними на кінець XIX століття, площа губернії становила близько 1385 тисяч км².

Губернія поділялась на 10 повітів: Березовський (688 тисяч км²), Ішимський, Курганський, Сургутський (251 тисяч км²), Тарський, Тобольський, Туринський, Тюкалинський, Тюменський (18 тисяч км²), Ялуторовський (22 тисячі км²).

Населення ред.

За даними перепису 1897 року населення губернії становило 1 433 043 чоловік, з них у містах проживало 87 351 чол.

Національний склад у 1897 році[3]:

Округ росіяни татари українці ханти комі ненці мансі латиші казахи
Губернія в цілому 88,6% 4,0% 2,6% 1,3%
Березовський 17,5% 51,8% 9,4% 20,7%
Ішимський 93,8% 3,3%
Курганський 98,8%
Сургутський 27,8% 71,7%
Тарський 85,7% 9,0% 2,9%
Тобольський 77,0% 17,6% 1,8%
Туринський 93,2% 5,1%
Тюкалинський 81,9% 9,5% 1,4% 2,5%
Тюменський 87,3% 10,1%
Ялуторовський 94,8% 2,9% 1,3%

У релігійному складі переважали православні — 89,0%. 5,1% були старообрядцями й «тими, хто ухиляється від православ'я», 4,5% — мусульманами[4]. Письменних було 11,3% (чоловіків — 17,7%, жінок — 5,0%)[5].

Губернатори ред.

Революційні керівники ред.

Примітки ред.

Посилання ред.

Шаблон:Тобольська губернія