Ткачик мадагаскарський
| Ткачик мадагаскарський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Ploceus nelicourvi (Scopoli, 1786) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Nelicurvius nelicourvi | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Тка́чик мадагаскарський[2] (Ploceus nelicourvi) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae)[3]. Ендемік Мадагаскару.
Опис ред.
Довжина птаха становить 15 см, вага 20—28 г. У самців під час сезону розмноження голова чорна, на підборідді, горлі, грудях та шиї є жовтий «комір», позаду окаймлений нечіткою оливково-зеленою смугою. Нижня частина грудей і живіт сизувато-сірі, боки сірі з зеленуватим відтінком. Махові пера чорнуваті з широкими оливково-зеленими краями, кінчики пер мають вузькі зеленувато-жовті краї. Першорядні покривні пера крил чорнуваті, інші покривні пера яскраво-оливково-зелені. Нижні покривні пера крил сіруваті з жовтуватим відтінком. Верхні покривні пера хвоста яскраво-оливково-зелені, нижні покривні пера каштанові, махові пера чорнуваті з широкими оливково-зеленими краями. Очі червонувато-карі, дзьоб чорний, лапи чорнуваті або коричнево-сірі. У самців під час негніздового періоду голова оливково-зелена, поцяткована темно-сірими смужками, над очима вузькі жовті «брови». У самиць обличчя жовте, потилиця оливково-зелена, над очима жовті «брови». Від дзьоба до очей ідуть темно-зеленувато-сірі смуги, скроні зеленуваті. На підборідді, горлі, грудях та шиї є жовтий «комір»[4].
Поширення і екологія ред.
Мадагаскарські ткачики мешкають на сході Мадагаскару. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, зустрічаються переважно на висоті до 1500 м над рівнем моря, хоча спостерігалися і на висоті 2100 м над рівнем моря в Національному парку Марожежі. Ізольована популяція мадагаскарських ткачиків мешкає також на півночі острова, в Національному парку Монтань-д'Амбр. Мадагаскарські ткачики віддають перевагу середньому ярусу лісу, зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з малагасійниками. Не утворюють великих зграй. Живляться переважно комахами, яких шукають серед рослинності, а також іншими безхребетними, дрібними хребетними, нектаром, плодами і насінням.
Мадагаскарські ткачики є моногамними, утворюють тривалі пари, не утворюють колоній. Сезон розмноження триває з жовтня по березень. Гніздо має грушоподібну форму, підвішується до гілки або ліани за допомогою звитого з трави і рослинних волокон шнура довжиною 10—30 см, на висоті 2—8 м над землею. Воно має овальну гніздову камеру 12—22 см висотою і 10—18 діаметром і довгий, вертикальний, трубкоподібний вхід. У кладці від 1 до 4 синьо-зелених яєць (зазвичай 3). Інкубаційний період триває 15 днів. Насиджує лише самиця[5].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Ploceus nelicourvi.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 березня 2022.
- ↑ Safford, Roger; Hawkins, Frank (2013). The Birds of Africa. Т. VIII: The Malagasy Region: Madagascar, Seychelles, Comoros, Mascarenes. Bloomsbury publishing. ISBN 9780713665321. Процитовано 13 червня 2017.
- ↑ Rakotomanana, H.; Nakamura, M. (2012). Breeding ecology of the Malagasy endemic Nelicourvi Weaver Ploceus nelicourvi. Ornithological Science. 11: 39—46. doi:10.2326/osj.11.39. Процитовано 17 червня 2017.
Джерела ред.
- Nelicourvi weaver - Species text in Weaver Watch.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |