Ткачик бурогорлий

вид птахів
Ткачик бурогорлий
Бурогорлий ткачик (підвид P. x. xanthopterus, Малаві)
Бурогорлий ткачик (підвид P. x. xanthopterus, Малаві)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ткачикові (Ploceidae)
Підродина: Ткачичні (Ploceinae)
Рід: Ткачик (Ploceus)
Вид: Ткачик бурогорлий
Ploceus xanthopterus
(Finsch & Hartlaub, 1870)
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Ploceus xanthopterus
Віківиди: Ploceus xanthopterus
ITIS: 562341
МСОП: 22718846
NCBI: 441707

Тка́чик бурогорлий[2] (Ploceus xanthopterus) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає в Центральній і Південній Африці.

Опис ред.

 
Бурогорлий ткачик (підвид P. x. castaneigula, Намібія)
 
Бурогорлий ткачик при побудові гнізда

Довжина птаха становить 15 см, самці важать 22-31 г, самиці 16-24 г. У самців верхня частина тіла зеленувато-жовта, нижня частина тіла жовта. На обличчі чорно-бура "маска". Очі карі. У самиць і молодих птахів верхня частина тіла поцяткована оливково-бурими смугами, нижня частина тіла жовтувата або білувата, очі темні.

Підвиди ред.

Виділяють три підвиди:[3]

  • P. x. castaneigula (Cabanis, 1884) — західна Замбія, північно-східна Намібія, північна Ботсвана і західне Зімбабве;
  • P. x. marleyi (Roberts, 1929) — південь Мозамбіку, схід Есватіні і північний схід ПАР;
  • P. x. xanthopterus (Hartlaub & Finsch, 1870) — від південно-західної Танзанії і Малаві до північно-східного Зімбабве і центрального Мозамбіку.

Поширення і екологія ред.

Бурогорлі ткачики мешкають в Танзанії, Малаві, Мозамбіку, Замбії, Зімбабве, Ботсвані, Намбії, Есватіні і Південно-Африканській Республіці. Вони живуть в очеретяних заростях на берегах річок і озер, на болотах та в інших водно-болотиних угіддях, зустрічаються зграйками. Живляться переважно насінням, а також плодами, квітками, нектаром і комахами. Розмножуються протягом всього року. Бурогорлі ткачики є полігамними, на одного самця припадає кілька самиць, гніздяться колоніями, які можуть нараховувати до 300 гнізд. Гнізда мають овальну форму зі входом знизу.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Ploceus xanthopterus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 березня 2022.

Джерела ред.