Тихізм
Тихізм (грец. τύχη, «випадок») — вчення про панування випадку, і те, що Всесвіт має свободу вибору законів, а фатальна необхідність в природі відсутня.
Концепцію тихізму запропонував американський філософ Чарлз Сандерс Пірс. Пірс не заперечував наявність у Всесвіті певних закономірностей, але вважав їх умовними, оскільки вони самі знаходяться в процесі еволюції. Він вважав, що індетермінізм є реальним фактором, а випадок грає чільну роль в будь-якій еволюції[1]. Тихізм став однією з онтологічних передумов формування концепції плюралізму.
Див. також ред.
Література ред.
- Bergman, Mats; Paavola, Sami (6 березня 2003), Tychism, the Commens Dictionary of Peirce's Terms (collection of Peirce's own definitions).
- Esposito, Joseph L., Evolutionary Metaphysics: The Development of Peirce's Theory of Categories, Athens: Ohio University Press, 1980, ISBN 978-0-8214-0551-2
- Hausman, Carl, Charles Peirce's Evolutionary Metaphysics, Cambridge, UK: Cambridge University Press, 1993, ISBN 978-0-521-41559-0
- Sheriff, John K., Charles Peirce's Guess at the Riddle: Grounds for Human Significance, Bloomington: Indiana University Press, 1994, ISBN 978-0-253-35204-0
- Turley, Peter, Peirce's Cosmology, New York: Philosophical Library, 1977, ISBN 978-0-8022-2208-4
Примітки ред.
- ↑ Володимир Іванович Вернадський. Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. – Т. 2: Листування з українськими вченими. – Кн. 1: Листування: А–Г. НАН України. Комісія з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського; Інститут історії України; РАН. Архів російської академії наук. – K., 2011. – 824 с.
|
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |