Тинаму-самітник
| Тинаму-самітник | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tinamus solitarius (Vieillot, 1819)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cryptura solitaria (Vieillot) Tinamus solitarius pernambucensis (Berla, 1946) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тинаму-самітник[3] (Tinamus solitarius) — вид птахів родини тинамових (Tinamidae).
Поширення ред.
Вид поширений на південному сході Бразилії та крайньому північному сході Парагваю та Аргентини. Мешкає в атлантичному лісі на висотах до 1200 м над рівнем моря.
Спосіб життя ред.
Трапляється поодинці, або невеликими сімейними групами до п'яти птахів. Харчується переважно плодами, які збирає на землі та в низьких кущах. Він також харчується дрібними безхребетними, квітковими бруньками, молодим листям, насінням та корінням. Гніздо облаштовує на землі серед густої рослинності. Самець висиджує яйця, які можуть бути від декількох самиць. У кладці 4 або 5 яєць інтенсивного синьо-зеленого кольору. Після вилуплення самець також піклується про пташенят.
Підвиди ред.
Таксон включає два підвиди:
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2019). Tinamus solitarius: інформація на сайті МСОП (версія 2021.2) (англ.) 17 жовтня 2021
- ↑ Brands, S. (2008)
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання ред.
- BirdLife Species Factsheet [Архівовано 5 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Solitary Tinamou videos, photos & sounds [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] on the Internet Bird Collection
- Stamps [Архівовано 3 квітня 2009 у Wayback Machine.] (for Brazil) with RangeMap
- Picture; Article
- Solitary Tinamou photo gallery [Архівовано 16 травня 2011 у Wayback Machine.] VIREO
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |