Тигре (народ)
Ти́ґре (тиґре ትግረ) — південно-семітський народ на сході Африки, переважно в Еритреї.
Тиґре | |
---|---|
Самоназва | ትግረ |
Кількість | біля 1,8 млн. осіб[1] |
Ареал |
Еритрея Ефіопія |
Близькі до: | тиґраї, амхара |
Мова | тиґре[2] |
Релігія |
мусульмани, християни-монофізити, частково католики |
Тиґре близькі до тиґраїв та амхара. Тиґре не є етнічно однорідними. У складі тиґре дуже велике субетнічне членування — включає бл. 30 племен, у т.ч. такі, що подеколи розглядаються як окремі етнії (наприклад, менса). Багатий фольклор.
Етнічна територія ред.
Проживають у передгір'ях та рівнинах Північної Еритреї[3] та частково у прикордонні з Суданом.
Демографія ред.
Загальна чисельність тиґре становить 1,8 млн. осіб (2021).
Мова ред.
Тиґрська мова належить до афроазійських мов семітської гілки. Разом з тиґринья належить до групи ефіопосемітських мов, що походить від давньоефіопської мови ґеез. Уряд Еритреї використовує систему письма ґеез для публікації документів мовою тиґре.
Мова тиґре є лінгва франка для населення низовин західної та північної Еритреї, включаючи північне узбережжя. Таким чином, приблизно 75% населення західної низовинної частини Еритреї розмовляє мовою тиґре.
У 1988 році тиґрською мовою перекладено Біблію.
Релігія ред.
Близько 95% тиґре сповідують іслам (мусульмани-суніти), решта християнство (християни-монофізити, вплив амхара) та місцеві анімістичні релігії. Тиґре які сповідують християнство переважно належать до Еритрейської православної церкви Тевахедо, Католицької церкви та Євангельсько-лютеранської церкви Еритреї[en].
Економіка ред.
Основні господарські заняття — орне землеробство (пшениця, теф, бобові та ін.) та скотарство, в т.ч. кочове й напівкочове, на узбережжі Червоного моря — рибальство. Раніше, у т.ч. не раз і в ХХ столітті потерпали від голодів.
Примітки ред.
- ↑ Eritrea — The World Factbook - Central Intelligence Agency(англ.)
- ↑ Вступ до мовознавства: практикум / Ю. Є. Кійко, А. П. Агапій, Ю. Й. Мельник ; Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. — Чернівці: ЧНУ ім. Юрія Федьковича: Рута, 2021. - 175 с.: іл. — Бібліогр.: с. 174-175. — ISBN 978-966-423-628-4
- ↑ В. І. Ткаченко. Ерітрея, Держава Ерітрея // Енциклопедія Сучасної України : енциклопедія / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. Т. 9.
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Еритрею. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Ефіопію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |