Техногенна безпека

Техногéнна безпéка у праві — стан захищеності населення, території, об'єктів від негативних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Українське законодавство визначає: «техногенна безпека – відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об’єктах, а також у суб’єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій».^[1]

Техногенна безпека — галузь науки, що вивчає питання раціонального використання та відтворення природних ресурсів і охорони біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери) та людини.

Джерела техногенної небезпеки ред.

Джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є:

потенційно небезпечні об’єкти та об’єкти підвищеної небезпеки;
будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації;
суб’єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації;
ядерні установки з порушенням умов експлуатації;
наслідки терористичної діяльності;
гідротехнічні споруди;
неконтрольоване ввезення, зберігання і використання на території України техногенно небезпечних технологій, речовин, матеріалів;
надмірне та неврегульоване накопичення побутових і промислових відходів, непридатних для використання засобів захисту рослин;
наслідки військової та іншої екологічно небезпечної діяльності;
суб’єкти господарювання, на об’єктах яких здійснюються виробництво, зберігання та утилізація вибухонебезпечних предметів;
об’єкти життєзабезпечення населення з порушенням умов експлуатації;
інші об’єкти, що можуть створити загрозу виникнення аварії.^[1]

Основні напрямки досліджень ред.

Основні напрямки досліджень:

Склад, властивості, походження і процеси трансформації хімічних сполук в об'єктах довкілля.
Методи хімічного моніторингу, довкілля та забруднювачів, спрямовані на опис і прогнозування екологічного стану природних систем.
Теоретичне обґрунтування, дослідження та розроблення процесів і матеріалів для захисту довкілля від забруднень і методів їх переробки.