Тер-Мартиросян Карен Аветикович
Карен Аветикович (Аветович) Тер-Мартиросян (28 вересня 1922, Тифліс — 19 листопада 2005) — радянський і російський фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент РАН (2000).
| Тер-Мартиросян Карен Аветикович | |
|---|---|
| вірм. Կարեն Ավետիքի Տեր-Մարտիրոսյան | |
 | |
| Народився |
28 вересня 1922 Тифліс, Соціалістична Радянська Республіка Грузія[d], Закавказька РФСР |
| Помер |
19 листопада 2005 (83 роки) Москва, Росія |
| Поховання | Хованський цвинтар |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | фізик-теоретик, викладач університету |
| Alma mater | Тбіліський державний університет |
| Галузь | теоретична фізика |
| Заклад |
Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН Institute for Theoretical and Experimental Physicsd МФТІ |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Вчителі | Френкель Яків Ілліч |
| Відомі учні | Alexander Markovich Polyakovd[1] |
| Аспіранти, докторанти |
Alexander Markovich Polyakovd Alexander Zamolodchikovd |
| Членство | Російська академія наук |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Карен Аветович Тер-Мартиросян народився в місті Тбілісі (Тифлісі), у вірменській сім'ї. У 1943 р. він закінчив Тбіліський державний університет, у 1945 р. вступив до аспірантури Ленінградського фізико-технічного інституту (ЛФТІ).
Там під керівництвом Якова Ілліча Френкеля в 1949 р. він захистив кандидатську дисертацію і почав працювати в теоретичному відділі ЛФТІ. Вже на самому початку своєї наукової кар'єри, за три роки роботи в ЛФТІ Карен Аветович отримав видатні результати в галузі ядерної фізики[2].
Наукова діяльність ред.
У 1952 р. Тер-Мартиросян побудував теорію кулонівського збудження атомних ядер, на основі якої була експериментально виявлена несферичність низки важких ядер. У 1968 р. ці роботи були відзначені Державною премією.
У 1952-1954 рр. Карен Аветович розв’язав квантово-механічну задачу трьох тіл для сил нульового радіуса дії. Отримане ним рівняння (через кілька років узагальнене Л. Д. Фаддєєвим[ru] для потенціалів скінченного радіуса) увійшло в світову літературу під ім'ям рівняння Скорнякова — Тер-Мартиросяна.
Новий розквіт наукової діяльності Карена Аветовича почався в 1955 р. після переходу його в Інститут теоретичної та експериментальної фізики[ru] (ІТЕФ) в Москві, де в 1957 р. він захистив докторську дисертацію. У ІТЕФ його наукові інтереси під впливом Л. Д. Ландау і І. Я. Померанчука змістилися в бік теорії поля та фізики елементарних частинок.
Спільно з І. Т. Дятловим і В. В. Судаковим розв’язав систему «паркетних» рівнянь квантової електродинаміки — задачу, яку Ландау вважав нерозв'язною. Найбільшу популярність принесли Карену Аветовичу його класичні результати в теорії сильних взаємодій при високих енергіях. Спільно з В. Н. Грибовим[ru] і І. Я. Померанчуком він створив теорію точок галуження в площині комплексного кутового моменту, досліджував процеси з мультиреджеонною кінематикою, дав теоретичний опис зростаючих перерізів і побудував теорію критичного і надкритичного померона.
Пізніше він побудував теорію розподілу адронів за множинністю за високих енергій. На її основі була розвинена теорія народження частинок в адрон-адронних і адрон-ядерних зіткненнях за високих енергій. Ця теорія досі є основним феноменологічним підходом до опису адронних взаємодій за високої енергії, природним чином поєднуючись з колом ідей квантової хромодинаміки[2].
Карен Аветович був засновником та протягом 35 років беззмінним керівником кафедри фізики елементарних частинок МФТІ. Через його руки пройшли сотні молодих фізиків, які стали фахівцями не тільки в галузі фізики ядра і елементарних частинок, але й в інших галузях науки.
Багаторічна подвижницька педагогічна діяльність Карена Аветовича і яскравість його творчої індивідуальності призвели до створення унікальної наукової школи теоретичної фізики.
У 2000 р. був обраний членом-кореспондентом РАН[ru].
Бібліографія ред.
- Волошин М. Б., Тер-Мартиросян К. А. Теорія калібрувальних взаємодій елементарних частинок. — М., 1984.
Нагороди ред.
- Орден Трудового Червоного Прапора[3]
- Державної премії СРСР (1968).
- Премія імені І. Я. Померанчука[ru] «...за фундаментальний внесок у квантову механіку і квантову теорію поля» (1999).
Примітки ред.
- ↑ http://elementy.ru/lib/432386
- ↑ а б Абов Ю. Г., А. Ф. Андреев , М. И. Высоцкий, М. В. Данилов, И. М. Дремин, Б. Л. Иоффе, А. Б. Кайдалов, О. В. Канчели, Л. Б. Окунь, Ю. А. Симонов, А. Н. Скринский, Б. Ю. Шарков. Памяти Карена Аветовича Тер-Мартиросяна // Успехи физических наук. — 2006. — № 176. — С. 909—910.
- ↑ Տեր–մարտիրոսյան Կարեն Ավետիքի // Армянская советская энциклопедия = Հայկական սովետական հանրագիտարան. — 1-е изд. — Ереван : Армянская энциклопедия, 1974. — Т. 11. — С. 675. — 720 с. — 100 000 екз.
Посилання ред.
- Абов Ю. Г., О. Ф. Андрєєв, М. Й. Висоцький[ru], М. В. Данилов[ru], В. М. Дрьомін, Б. Л. Іоффе[ru], О. Б. Кайдалов[ru], О. В. Канчелі, Л. Б. Окунь, Ю. А. Симонов, О. М. Сокирянський, Б. Ю. Шарков. Пам'яті Карена Аветовича Тер-Мартиросяна [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Успіхи фізичних наук, 176, 909-910 (2006)
- Абов Ю. Г., Боресков К. Р., Володимирський Ст. Ст., Данилов М. В., Данілян Р. В., Дятлов І. Т., Йоффе Б. Л., Кайдалов О. Б., Канчелі О. В., Окунь Л. Б., Симонов Ю. А., Суворов А. Л. Карен Аветович Тер-Мартиросян (до вісімдесятиріччя з дня народження) [Архівовано 3 червня 2018 у Wayback Machine.] // Успіхи фізичних наук, 172, 1111-1112 (2002)
- Персональна сторінка Карена Аветиковича Тер-Мартиросяна на офіційному сайті РАН (рос.)