Тере-Хольський кожуун
Тере-Хольський кожуун (тив.: Бай-Тайга кожуун) — район республіки Тива Російської Федерації. Центр — село Кунгуртуг.
| Тере-Хольський кожуун | |||
|---|---|---|---|
|
Тере-Хөл кожуун | |||
| |||
 | |||
| Адм. центр | село Кунгуртуг | ||
| Країна | Росія | ||
| Регіон | Тива | ||
| Населення | |||
| - повне | 1875 (2015) | ||
| Площа | |||
| - повна | 100500 га км² | ||
| Дата заснування | 2003 | ||
|
| |||
| |||
| |||
Тере-Хольський кожуун був утворений 23 травня 2002 року. Є найвіддаленішим та найважкодоступнішим районом Тиви, розташований на південному сході республіки. Межує з Каа-Хемським та Ерзинським кожуунами, на півдні кордон з Монголією.
Адміністративний поділ та населення ред.
Все населення є сільським, щільність заселення нижча, ніж в середньому по республіці. Станом на 1 січня 2009 року чисельність населення становила 1852 людини, при цьому 99,9% — тувинці, в основному — монголомовні[1]. Основне населення проживає у селі Кунгуртуг. До складу кожууна входить 4 сумона:
| Сільське поселення | Населення на 1 січня 2009 | % від заг. чис |
|---|---|---|
| Шинаа | 1637 | 76,2 |
| Карги | 165 | 10,1 |
| Баликтиг | 80 | 4,5 |
| Емі | 176 | 9,4 |
Природні ресурси ред.
Тере-Хольський кожуун має значні запаси корисних копалин, мінеральні джерела, пушнини, ягід, лісів, грибів, лікарських трав.
Клімат ред.
За природно-кліматичними умовами та віддаленістю від розвинутих економічних центрів кожуун відноситься до районів крайньої Півночі. Клімат різко континентальний, характеризується низькими температурами, тривалою зимою, середня температура взимку −35 градусів, сніговий покрив 30-60 см, влітку середня температура +20. Найвітряніший період спостерігається весною, швидкість вітру досягає 15-20 метрів на секунду. Амплітуда абсолютних температур повітря складає в середньому 83,7 градусів. Літо настає наприкінці травня і триває 85 днів. Середня температура липня +18 градусів, максимальна +30 градусів. Заморозків протягом літа не спостерігається.
Гідрологія ред.
Територією Тере-Хольського кожууна протікають кілька річок, початок яких на південних схилах хребта Західний Чагиртай та впадають у річку Баликтиг. Найбільші з них Карги, Баликтиг, Південний Емі, Сариг-Ер. Окрім того невеликі річки Кунгуртуг, Балчирганак впадають в озеро Тере-Холь. Режим річок визначається континентальністю клімату та гірським характером рельєфу. 70-80% річного стоку річки отримають за рахунок весняно-літнього танення снігового покриву у середньо гірському поясі (весняно-літня повінь) а також за рахунок танення мерзлоти та літніх опадів, які викликають в окремі роки паводки.
Корисні копалини ред.
У селі Емі добувають золото, також біля джерела річки Баликтиг розвідано нове, але воно поки не розробляється. У районі сумона Карги відкрито родовище алюмінію, є запаси глини, яка придатна для виробництва цегли. Є значні родовища мінеральних вод, як гаряча мінеральна вода Тарис та радонові джерела з максимальною температурою гарячої мінеральної води Тарис +48 градусів. Води допомагають при лікуванні ряду захворювань, як нирок, остеохондроза, від захворювань шлунково-кишкового тракту, пневмонії, від захворювань опорно-рухової системи а також сприяє покращенню обміну речовин та кровообігу. [2]
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 вересня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 13 вересня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)