Теорема Гурвіца про композитні алгебри

Теорема Гурвіца про композитні алгебри — теорема, що описує основні нормовані алгебри (не плутати з нормованими (банаховими) алгебрами що в функціональному аналізі).

Ця теорема сформульована німецьким математиком Адольфом Гурвіцем в 1898 році.[1].


Визначення нормованої алгебри ред.

Алгебра називається нормованою, якщо в ній можна ввести скалярний добуток з властивістю:  

Оскільки ввівши норму   отримаємо  

Формулювання теореми ред.

  • Довільна нормована алгебра має властивість альтернативності:  

Доведення ред.

Лема 1 ред.

В довільній нормованій алгебрі справедлива тотожність  

Лема 2 ред.

В довільній нормованій алгебрі з одиницею справедлива тотожність  

Наслідком леми є формула  

Доведення теореми ред.

Позначимо одиницю алгебри   через  

Кожен елемент   можна представити єдиним чином у вигляді   де  

Введемо в алгебрі операцію спряження таким чином  


Нехай   — деяка підалгебра, що містить   і не збігається з  

Тоді існує одиничний вектор  , що ортогональний до  

Покажемо що елементи виду

 

також утворюють підалгебру в   Позначимо її  

Для цього доведемо:

  • Представлення довільного елемента з   у вигляді (*) можливе єдиним чином.
Доведення використовує Лему 1.
  • Множення елементів виду (*) задовільняє формулу   яка збігається з процедурою подвоєння Келі-Діксона.
Спочатку за допомогою наслідку Леми 2 доведемо формули:  
З яких легко отримати дану формулу.

Довільна підалгебра   що містить   і не збігається з   є асоціативною.

Доведення використовує наслідок Леми 2.

Отже, оскільки алгебра   містить одиницю, то в неї є підалгебра з елементів виду   що ізоморфна алгебрі дійсних чисел  .

Якщо   не збігається з алгеброю   то розглянемо підалгебру   що ізоморфна алгебрі комплексних чисел.

Якщо   не збігається з алгеброю   то розглянемо підалгебру   що ізоморфна алгебрі кватерніонів.

Якщо   не збігається з алгеброю   то розглянемо підалгебру   що ізоморфна алгебрі октав.

Алгебра   вже повинна збігатися з алгеброю  , оскільки вона вже не є асоціативною.

Примітки ред.

  1. Hurwitz, A. (1898), Über die Composition der quadratischen Formen von beliebig vielen Variabeln, Goett. Nachr.: 309—316

Джерела ред.