Теодор Галабов

болгарський стенограф

Теодор (Тодор) Христов Галабов (болг. Теодор (Тодор) Христов Гълъбов; 24 лютого 1870(1870лютого24), Стамбул — 4 березня 1935, Софія) — болгарський стенограф[1][2], розробник теорії та методики болгарської стенографії. Під його керівництвом створили стандартну болгарську клавіатуру для друкарських машинок. Начальник стенографії Народних зборів Болгарії, викладач історико-філологічного факультету Софійського університету[3][4].

Теодор Галабов
Народився 24 лютого 1870(1870-02-24)
Стамбул, Османська імперія
Помер 4 березня 1935(1935-03-04) (65 років)
Софія, Болгарія
Країна  Болгарія
Діяльність стенограф
Заклад Софійський університет Святого Климента Охридського

Біографія ред.

Народився 25 лютого 1870 року у Стамбулі. Закінчив 1885 року гімназію в Калофері. Після здобуття вищої освіти працював стенографом. У 1899—1924 роках — начальник стенографічного бюро та стенографічного відділення при Народних зборах Болгарії[5]. Читав лекції зі стенографії у Вільному університеті. Голова екзаменаційної комісії при Міністерстві народної освіти, яка приймала іспити у вчителів зі стенографії. Ініціатор заснування Болгарського стенографічного інституту, директором якого його й призначили. Голова болгарських стенографічних товариств «Габелсбергер» та «Бързопис». Почесний член Іспанської стенографічної федерації з 1907 року, почесний член Міжнародного стенографічного товариства «Габелсбергер» (нім. Gabelsberger). З 13 березня 1923 до 1927 рік — доцент стенографії (запис промов, історія стенографії та методика стенографії) на історико-філологічному факультеті Софійського університету[1].

У 1893 та 1906—1907 роках Галабов працював редактором й був одним з авторів журналу «Бързопис». У 1903 році був одним з творців «Посібника з загального болгарського стенографічного правопису» (болг. Упътване за общ български стенографски правопис), який випустило Міністерство освіти і науки Болгарії. У 1924—1926 роках — співробітник журналу «Стенографско списание». У 1933 році співпрацював з «Бюлетенем Болгарського стенографічного інституту» (болг. Бюлетин на Българския стенографски институт)[1]. Автор книги «Перше стенографічне керівництво» (болг. Първа стенографна читанка)[6].

Галабов також знаний як розробник стандартної болгарської клавіатури для друкарських машинок, яку іноді називають такою ж ергономічною як клавіатура Дворака[7]. Розробка цієї клавіатури датується 1907 роком[8]: Галабов, проаналізувавши 10 тисяч слів з болгарської мови на предмет частотності літер, розробив болгарську клавіатуру для десятипальцевого набору, яка стала стандартом в Болгарії (БДС)[9].

ы у е и ш щ к с д з ц
я а о ж г ь т н в м ч
ю й ъ э ф х п р л б

Завдяки цій клавіатурі болгари регулярно вигравали міжнародні змагання з машинопису, друкуючи зі швидкістю понад 1000 знаків за хвилину[9].

Помер 4 березня 1935 року в Софії[1]. 23 березня 2017 року ім'ям Теодора Галабова назвали хребет[en] на Землі Олександра I в Антарктиді[8].

Примітки ред.

  1. а б в г Алманахъ на Софийски университетъ „Св. Климентъ Охридски“. — София : Придворна печатница, 1940. — С. 139—140.
  2. Тодор Христов Гълъбов. Кратка всеобща история и теория на стенографията. — София : НАБИС, 1903. Архівовано з джерела 4 квітня 2024
  3. Карамфил Матев (6 жовтня 2019). Стенографията е част от историята на България (болг.). Труд. Архів оригіналу за 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
  4. 145 години от рождението на Теодор Гълъбов (болг.). calendar.dir.bg. Архів оригіналу за 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
  5. Александър Златарски. Закъснялото завръщане в Европа. — София, 2006. — С. 30.
  6. Теодор Гълъбов. Първа стенографна читанка. Книга I. — Четвърто издание. — София, 1936.
  7. Teodor Galabows bulgarische Tastaturbelegung (нім.). 509.ch. Архів оригіналу за 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
  8. а б Справочник на българските географски имена в Антарктика (PDF) (болг.). Министерство иностранных дел Болгарии. Архів (PDF) оригіналу за 7 грудня 2023. Процитовано 4 квітня 2024.
  9. а б Как я оптимизировал стандартную русскую раскладку. habr.ru. 20 лютого 2023. Архів оригіналу за 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.

Посилання ред.