Теодор Бенфей
Теодор Бенфей (1809—1881) — німецький філолог, санскритолог, основоположник порівняльного літературознавства, творець так званої «міграційної теорії».
| Теодор Бенфей | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
28 січня 1809[1][2][…] Нертен-Гарденберг[4][1] |
| Помер |
26 червня 1881[4][1][…] (72 роки) Геттінген, Німецька імперія[5][6] |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Пруссія |
| Діяльність | філолог, викладач університету, перекладач |
| Alma mater | Геттінгенський університет |
| Галузь | Індологія |
| Заклад | Геттінгенський університет |
| Відомі учні | Йожеф Буденц |
| Членство |
Баварська академія наук Геттінгенська академія наук Угорська академія наук Прусська академія наук |
| Брати, сестри | Rudolf Benfeyd |
| Нагороди | |
 Теодор Бенфей у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився в родині єврейського торговця, який навчав його давньоєврейської мови. Після блискучого навчання в Геттінгенському університеті провів рік в Мюнхені, де слухав лекції Шеллінга та Тірша. Потім вчителював у Франкфурті. У 1834 році був призначений приват-доцентом Геттінгенського університету.
Займався спочатку класичною та семітською філологією, пізніше його інтерес змістився до санскриту. У 1848 опублікував видання Сама-веди, в 1852—1854 керівництво по санскриту (з граматикою і хрестоматією), в 1858 практичну граматику санскриту, а в 1859 році знамените видання «Панчатантри», у великій передмові до якого простежив міграцію сюжетів звідти у велику кількість національних фольклорних традицій і літератур.
Новий метод (названий «теорією запозичень», «теорією міграції» або «індіанізмом») швидко став поширюватися всією Європою. Бенфей засновував також часопис «Orient und Occident» («Схід і Захід»), присвячений вивченню східних впливів.
1862 року він отримав звання ординарного професора, 1866 року опублікував санскритсько-англійський словник, а в 1869 написав історію німецької філології (зокрема східної).
Серед його відомих учнів був зокрема Джеймс Мердок.
Примітки ред.
- ↑ а б в Bezzenberger A. Benfey, Theodor // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1902. — Vol. 46. — S. 358–359.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Бенфей, Теодор // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона — СПб: 1909. — Т. 4. — С. 134–137.
- ↑ Бенфей, Теодор // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. III. — С. 464–465.
- ↑ Бенфей Теодор // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання ред.
- Бенфей Теодор // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 65. — ISBN 978-966-439-921-7.
- Іван Франко. Енциклопедія життя і творчості