Вікіпедія

Теніт Лі

Теніт Лі (англ. Tanith Lee, нар. 19 вересня 1947, Лондон — пом. 24 травня 2015, Східний Сассекс, Англія) — британська письменниця у жанрі наукової фантастики, жахів і фентезі. Авторка понад 90 романів і 300 коротких оповідань, дитячої книжки-картинки (Animal Castle) і багатьох віршів. Вона також написала два епізоди науково-фантастичного телесеріалу Blake's 7 від BBC. Перша жінка-переможець Британської премії фентезі, отримала нагороду за найкращий роман (нагорода також відома як August Derleth Award) за свою книгу «Владика смерті» (англ. Death's Master, 1980)[6].

Теніт Лі
Псевдо Esther Garber
Народилася 19 вересня 1947(1947-09-19)[4][1][…]
Лондон, Велика Британія[5]
Померла 24 травня 2015(2015-05-24)[1][2][…] (67 років)
Східний Сассекс, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
·рак молочної залози
Країна  Велика Британія
Діяльність письменниця, письменниця-романістка, поетка, письменниця наукової фантастики
Галузь поезія
Знання мов британська англійська
Жанр фантастика
Нагороди
IMDb ID 0498340

Життєпис ред.

Раннє життя ред.

Теніт Лі народилася 19 вересня 1947 року в Лондоні у родині професійних танцюристів Бернарда і Гільди Лі[7][8][9]. Згідно зі спогадами Лі, хоча її дитинство було щасливим, вона була «звичайною дитиною, яка зазнавала утисків» («traditional kid that got bullied») і мусила часто переїжджати через роботу її батьків[10]. Хоча її родина була бідною, вони підтримували велику колекцію книг і Лі активно читала химерну фантастику, включно з «Silken Swift» Теодора Стерджона і «Gabriel Ernest» Сакі, і обговорювала таку літературу як Гамлет і Дракула зі своїми батьками[11]. Лі відвідувала багато різних шкіл у дитинстві. Спочатку вона була нездатна читати через легку форму дислексії, яка була діагностована пізніше, але коли їй було 8, її батько навчив її читати приблизно за місяць, і вона почала писати у віці 9 років[10]. Вона працювала офіціанткою і у бібліотеці перед тим як спробувати стати письменницею.

Навчання ред.

Через те, що батьки Лі мусили інколи переїжджати через роботу, вона відвідувала декілька початкових шкіл, а пізніше коледж для дівчат Prendergast Grammar School for Girls[8][9]. Три предмети надихали Лі найбільше: англійська мова, історія і релігія. Після старшої школи Лі навчалася рік у Croydon Art College. Розуміючи, що це було не те, чим вона хотіла б займатися, вона залишила навчання на курсі і працювала за декількома професіями: була реєстратором, офіціанткою, консультантом у магазині і помічницею у бібліотеці[8][9][12].

Кар'єра письменниці ред.

Її першим професійним продажем став твір «Eustace», віньєтка з 90 слів, написана у віці 21 року в 1968 році. Вона продовжувала працювати на декількох роботах майже десятиліття через відмови від її книг[8][12]. Її першим романом (для дітей) став твір The Dragon Hoard, опублікований у 1971 році видавництвом Macmillan. Багато британських видавництв відмовилися від її роману The Birthgrave, який вона написала для видавництва DAW Books[8]. Її кар'єра справді пішла вгору після прийняття у 1975 році видавництвом DAW Books USA її роману в жанрі епічного фентезі для дорослих The Birthgrave — книги з великим тиражем. Лі згодом підтримувала написання робіт популярного жанру[7][8][13][14]. The Birthgrave дозволив Лі працювати письменницею на постійній основі і припинити виконувати «дурну та пригнічуючу роботу» («stupid and soul-killing jobs»)[15]. Протягом 1990-их її книги не публікувалися через зміни у видавництві. Стиль, який зробив усю її кар'єру не приймався видавцями того часу[16].

Більшість видавничих компаній рідше приймали пізні роботи Лі[12][17]. Компанії, з якими Лі працювала багато років відмовлялися навіть розглядати її пропозиції[18]. Менші компанії опублікували тільки декілька робіт Лі. Ці відмови не завадили їй написати багато романів та оповідань, які просто лежали в її шафі[18]. Через відсутність публікацій нових робіт Лі, у листах її прихильники навіть запитували, чи вона не померла[18]. Лі навіть спробувала змінити свій стиль, проте все це було безуспішним. Але завдяки Інтернет-продажам вона змогла продовжувати писати[16].

Продажі книг ред.

У Лі впродовж певних періодів її кар'єри були «спокійно феноменальні продажі» («quietly phenomenal sales»)[18]. Коли вона намагалася змінити свій стиль, деякі з її робіт подобалися рецензентам і публікувалися малими видавництвами, але це не мало ніякого значення. Гонорари були добрими до тих пір, доки видавництва збанкрутувалися[18].

Особисте життя і смерть ред.

У 1987 році Лі зустріла художника і письменника Джона Каіна (John Kaiine)[8]. У 1992 році вони одружилися[8].

Коли Лі була молодшою, вона могла писати протягом тривалого часу у ранішні години дня[10]. Розпорядок Лі почав змінюватися, тому що з віком її витривалість зменшувалася[19]. Лі завершувала свій робочий день приблизно о 18:00, щоб зробити перерву для вечері, а не писати всю ніч[10]. У свій вільний час вона переглядала телевізійні історичні канали та канали про природу. Лі і Каін також були великими прихильниками телесеріалу Доктор Хто. Вони мешкали на півдні Англії[10].

Лі померла у себе вдома у Східному Сассексі від раку молочної залози 24 травня 2015 року[20][21].

Роботи ред.

Дебютом Теніт Лі стала дитяча книга 1971 року The Dragon Hoard; її першою книгою для дорослих став твір The Birthgrave у 1975 році[22]. Плідні результати роботи Лі охоплюють багато різних жанрів, включно з дорослим фентезі, дитячим фентезі, науковою фантастикою, фантастикою жахів, готичними жахами, готичною романтикою і історичною драмою. Серії її взаємопов'язаних казок називаються The Flat-Earth Cycle, починаючи з Night's Master і Death's Master, вони схожі за об'ємом з The Dying Earth Джека Венса[23]. Night's Master містить алегоричні казки з персонажем Azhrarn, демоном-принцом, який викрадає і вирощує гарного хлопчика, позбавляючи його суму реального світу. Зрештою, хлопчик бажає знати більше про Землю і просить повернути його. Відбувається декілька зустрічей між демоном і людьми Землі. Пізні казки написані за мотивами вавилонської міфології. У серії книг у жанрі наукової фантастики Four-BEE Лі досліджує культуру молоді і індивідуальності у суспільстві, яка дарує завжди молодим підліткам повну свободу. Лі також написала історичний роман The Gods are Thirsty, дії якого відбуваються під час Великої французької революції[23]. Впродовж кінця 1980-их вона опублікувала три збірники Dreams of Dark and Light (1986), Women as Demons (1989) і The Forests of the Night (1989)[16].

Великою частиною її робіт було фентезі для дітей, яке охоплювало всю її кар'єру від The Dragon Hoard у 1971 році до The Claidi Journals, які включають Wolf Tower, Wolf Star, Wolf Queen і Wolf Wing у кінці 1990-их років і на початку 2000-их років[24].

Роботи Лі публікували різні видавництва залежно від аудиторії її творів (доросла або дитяча). Її ранні дитячі романи у жанрі фентезі публікувалися у твердій обкладинці видавництвом Macmillan UK і згодом видавалися у м'якій обкладинці у США часто компанією DAW, або інколи у твердій обкладинці видавництвом St. Martin's Press. Деякі з її творів були видані лише у м'якій обкладинці, здебільшого у США компанією DAW у 1970-ті — на початку 1980-их років. Деякі її роботи були видані виключно у Великій Британії[7].

Письменницький стиль ред.

Стиль Лі часто відзначається багатим використанням віршів прозою і яскравих образів. Рецензенти описують її стиль як дивний, пишний, яскравий, екзотичний, еротичний, багатий, витончений, викривлений і похмуро красивий[25][26]. Вона використовує дуже описову і поетичну техніку, яка гарно працює з темами, які Лі використовує у своїх вигаданих історіях[27]. Її також хвалять за її здатність балансувати її дивний стиль із викликами написання далеких світів[28], але деякі критики натомість вважають, що стиль Лі не завжди легкий для читача; вона інколи залишає читача з питаннями без відповідей, на які можна було б легко відповісти, якби вона описувала детальніше[27].

Теми робіт ред.

Твори Лі часто містять оригінальні інтерпретації казок, історій вампірів, міфів та творів фантастичного жанру; а також теми фемінізму і сексуальності[29][30]. Вона також писала твори жанру лесбійської фантастики під псевдонімом Естер Ґарбер[31]. Крім фемінізму і сексуальності, Лі використовувала багато інших тем у своїх історіях. З 1975-80-их років вона почала писати у жанрі готичної наукової фантастики; її перший готичний роман «Sabella or the Bloodstone» торкався тем самотності і страху[25].

Вплив ред.

На Теніт Лі вплинули декілька жанрів, зокрема література, музика, фільми і «дрібні речі» («small things»)[32]. На її Flat Earth Series мала вплив гра, в яку вона грала зі своєю матір'ю; на деякі її роботи вплинули казки, які матір Лі розповідала їй. Її чоловік, будучи письменником, був також «фабрикою ідей». Багато її робіт з'явилися скоріше з «дрібних речей», ніж з великих натхнень[33].

Автори ред.

На творчість Лі мали вплив такі письменники і драматурги: Ґрем Ґрін, Ребека Вест, Елізабет Бовен, Джек Венс, Фріц Лайбер, Теодор Стерджон, Анджела Картер, Джейн Гаскелл, Чарлз Діккенс, Вільям Шекспір, Вільям Блейк, Чехов Антон Павлович, Гарольд Пінтер, Теннессі Вільямс, Артур Міллер, Генрік Ібсен, Август Стріндберг, Тургенєв Іван Сергійович, Бунін Іван Олексійович, Генрі Джеймс, Роземері Саткліфф, Мері Рено, Джин Ріс, Джон Фаулз, Джон Ле Карре, Сім'я Бронте, Едвард Морган Форстер, Вільям Сомерсет Моем, Ізабель Альєнде, Маргарет Етвуд, Рут Ренделл, Лоренс Даррелл, Елрой Флеккер і Тед Г'юз. Лі вважала, що Вірджинія Вулф і Клайв Стейплз Льюїс дуже вплинули на її у ранньому віці[34].

Інші жанри ред.

На Лі також вплинули художники, фільми, телесеріали і музика. Вона приводила Сергія Прокоф'єва, Сергія Рахманінов, Дмитра Шостаковича (чиї симфонії вплинули на певні сцени в Anackire), Георга Генделя, Енні Леннокс і Джонні Кеша як тих, чия музика вплинула на неї. Серед фільмів, які вплинули на неї: Бен-Гур, Caesar and Cleopatra (з Вів'єн Лі і Клодом Рейнсом у головних ролях), Дракула Френсіса Форда Копполи, Братство вовка (версія з субтитрами), Гамлет Лоуренса Олів'є. Також на її вплинули різні телевізійні серіали і фільми про Бернарда Квотермаса і фільми Заборонена планета (1956), Сьома печатка (1957) Інгмара Бергмана і Планкет та Маклейн (1999). Телевізійна версія драми Георга Бюхнера Смерть Дантона (1978) надихнула її написати французький історичний роман. Художниками, які вплинули на її творчість, були Вінсент ван Гог, Котман, Вільям Тернер, Густав Клімт, Руссо, Леонардо да Вінчі, Сандро Боттічеллі, Лоуренс Альма-Тадема і деякі прерафаеліти[22][32].

Бібліографія ред.

Роботи Теніт Лі, подані за датою публікації:

  • Скарб дракона (англ. The Dragon Hoard, 1971)
  • Замок тварин (англ. Animal Castle, 1972)
  • Принцеса Хінчаті і деякі інші несподіванки (англ. Princess Hynchatti & Some Other Surprises, 1972) (збірка власних казок)
  • Серія «Біла Відьма» (англ. The Birthgrave Series)
  • Біла відьма (англ. The Birthgrave, 1975)
  • Вогонь тіні (англ. Shadowfire, 1978) (заголовок у США: Вазкор, син Вазкора (Vazkor, Son of Vazkor))
  • Пошуки Білої відьми (англ. Quest for the White Witch, 1978) (заголовок видання 2016 року: Полювання на Білу відьму (англ. Hunting the White Witch))
  • Супутники у дорозі (англ. Companions on the Road, 1975)
  • Серія «Four-BEE» / «Не кусай Сонце» (англ. The Four-BEE Series / Don't Bite the Sun)
  • Не кусай Сонце (англ. Don't Bite the Sun, 1976)
  • П'ючи сапфірове вино (англ. Drinking Sapphire Wine, 1977)
  • П'ючи сапфірове вино (англ. Drinking Sapphire Wine, 1979)
  • Війни Віс (англ. The Wars of Vis)
  • Володар бурі (англ. The Storm Lord, 1976)
  • Анакір (англ. Anackire, 1983)
  • Війни Віс (англ. The Wars of Vis, 1984)
  • Білий змій (англ. The White Serpent, 1988)
  • Гравці зими (англ. The Winter Players, 1976)
  • Супутники у дорозі та гравці зими: дві повісті (англ. Companions on the Road and The Winter Players: Two Novellas, 1977)
  • Фолькхаваар (англ. Volkhavaar, 1977)
  • Схід Півночі (англ. East of Midnight, 1977)
  • Замок темряви (англ. Castle of Dark)
  • Замок темряви (англ. The Castle of Dark, 1978)
  • Принц на білому коні (англ. Prince on a White Horse, 1982)
  • Темний замок, білий кінь (англ. Dark Castle, White Horse, 1986)
  • Оповіді з пласкої Землі (англ. Tales From The Flat Earth)
  • Володар ночі (англ. Night's Master, 1978)
  • Володар смерті (англ. Death's Master, 1979)
  • Володар обману (англ. Delusion's Master, 1981)
  • Господарка безумства (англ. Delirium's Mistress, 1986)
  • Нічні чаклунки (англ. Night's Sorceries, 1986) (збірка повістей)
  • Оповіді з пласкої Землі: Донька ночі (англ. Tales from the Flat Earth: Night's Daughter, 1987)
  • Оповіді з пласкої Землі: Лорд темряви (англ. Tales from the Flat Earth: The Lords of Darkness, 1987)
  • Я забираю тебе назавжди (англ. I Bring You Forever, 1998)
  • Людина, яка вкрала Місяць (англ. The Man Who Stole the Moon, 2001)
  • Наша леді Скарлет (англ. Our Lady of Scarlet, 2009)
  • Відлига (англ. The Thaw, 1979)
  • Електричний ліс (англ. Electric Forest, 1979)
  • Зайнятий Шон (англ. Shon the Taken, 1979)
  • Сабелла (англ. Sabella)
  • Сабелла, або Кривавий камінь (англ. Sabella, or the Blood Stone, 1980)
  • Вбити смерть (англ. Kill the Dead, 1980)
  • Колись, після заходу сонця (англ. Sometimes, After Sunset, 1980)
  • День за ніч (англ. Day by Night, 1980)
  • Лікансія, діти вовків (англ. Lycanthia, or The Children of Wolves, 1981)
  • Серія С. Р.І. Б.Л. О.
  • Срібний металевий коханець (англ. The Silver Metal Lover, 1981)
  • Металеве кохання (англ. Metallic Love, 2005)
  • Олов'яна людина (англ. The Tin Man, TBD)
  • Неспокійна ніч (англ. Unsilent Night, 1981)
  • Киріон (англ. Cyrion, 1982) (збірка оповідань)
  • Червона як кров, або Історії від сестер Гріммер (англ. Red as Blood, or Tales from the Sisters Grimmer, 1983)
  • Заспіване у тіні (англ. Sung in Shadow, 1983)
  • Тамастара, або Індійські ночі (англ. Tamastara, or The Indian Nights, 1984) (збірка оповідань і новел про Індію)
  • Нічні бачення (англ. Night Visions, 1984) (збірка оповідань)
  • Горгона і інші звірячі історії (англ. The Gorgon and Other Beastly Tales, 1985) (збірка оповідань)
  • Дні трави (англ. Days of Grass, 1985)
  • Мрії про темряву і світло: Великі оповідання Теніт Лі (англ. Dreams of Dark and Light: The Great Short Fiction of Tanith Lee, 1986) (збірка оповідань)
  • Таємні книги раю (англ. The Secret Books of Paradys)
  • Книга проклятого (англ. The Book of the Damned, 1988)
  • Книга звіра (англ. The Book of the Beast, 1988)
  • Книга мертвих (англ. The Book of the Dead, 1991) (збірка оповідань)
  • Книга божевільного (англ. The Book of the Mad, 1993)
  • Таємні книги раю (англ. The Secret Books of Paradys, 2007)
  • Книга проклятого та Книга звіра (англ. The Book of the Damned & The Book of the Beast, 1988)
  • Казка кошмарів (англ. The Nightmare's Tale, 1990)
  • Таємні книги раю 1 & 2 (англ. The Secret Books of Paradys 1 & 2, 1991)
  • Таємні книги раю (англ. The Secret Books of Paradys, 2006)
  • Дама двох мечів (англ. Madame Two Swords, 1988)
  • Жінки як демони: Чоловіче сприйняття жінок крізь простір і час (англ. Women as Demons: The Male Perception of Women through Space and Time, 1989) (збірка оповідань)
  • Ліси ночі (англ. Forests of The Night, 1989) (збірка)
  • Героїня світу (англ. A Heroine of the World, 1989)
  • Кров троянд (англ. The Blood of Roses, 1990)
  • Єдинорогова серія (англ. The Unicorn Series)
  • Чорний єдиноріг (англ. Black Unicorn, 1991)
  • Золотий єдиноріг (англ. Gold Unicorn, 1994)
  • Червоний єдиноріг (англ. Red Unicorn, 1997)
  • Серія «Послідовність кривавої опери» (англ. The Blood Opera Sequence)
  • Темний танок (англ. Dark Dance, 1992)
  • Особиста темрява (англ. Personal Darkness, 1993)
  • Темрява, I (англ. Darkness, I, 1994)
  • Серце-звір (англ. Heart-Beast, 1992)
  • Елефантазм (англ. Elephantasm, 1993)
  • Беладони: 13 подорожей у тінь (англ. Nightshades: Thirteen Journeys Into Shadow, 1993) (збірка оповідань і новел)
  • Єва Чесносмерть (англ. Eva Fairdeath, 1994)
  • Вівія (англ. Vivia, 1995)
  • Панування котів і собак (англ. Reigning Cats and Dogs, 1995)
  • Коли гасне світло (англ. When the Lights Go Out, (1996)
  • Луїза Отруйниця (англ. Louisa the Poisoner, 1996)
  • Боги хочуть пити (англ. The Gods Are Thirsty, 1996) (історичний роман про Велику французьку революцію)
  • Таємні книги Венери (англ. The Secret Books of Venus)
  • Обличчя під водою (англ. Faces Under Water, 1998)
  • Святий вогонь (англ. Saint Fire, 1999)
  • Ліжко Землі (англ. A Bed of Earth, 2002)
  • Венера збережена (англ. Venus Preserved, 2003)
  • Таємні книги Венери I & II (англ. The Secret Books of Venus I & II, 1999)
  • Таємні книги Венери III & IV (англ. The Secret Books of Venus III & IV, 2003)
  • Журнали Клайді (англ. The Claidi Journals)
  • Закон Вовчої вежі (англ. Law of the Wolf Tower, 1998) (заголовок у США: Вовча вежа (англ. Wolf Tower))
  • Схід Вовчої зорі (англ. Wolf Star Rise, 2000) (заголовок у США: Вовча зоря (англ. Wolf Star))
  • Королева вовків (англ. Queen of the Wolves, 2001) (заголовок у США: Вовча королева (англ. Wolf Queen))
  • Вовче крило (англ. Wolf Wing, 2002)
  • Подорож Бассета (англ. Voyage of the Basset)
  • Острів у небі (англ. Islands in the Sky, 1999)
  • Біла, немов сніг (англ. White As Snow, 2000)
  • Смертельні сонця (англ. Mortal Suns, 2003)
  • Серія «Піратика» (англ. The Piratica Series)
  • Піратика: Зухвала повість про незвичайну дівчину у відкритому морі (англ. Piratica: Being a Daring Tale of a Singular Girl's Adventures Upon the High Seas, 2004)
  • Піратика II: Повернення на Острів папуг (англ. Piratica II: Return to Parrot Island, 2006)
  • Піратика III: Сімейне море (англ. Piratica III: The Family Sea, 2007)
  • Кидаючи яскраву тінь (англ. Cast a Bright Shadow, 2004)
  • Тут, у холодному пеклі (англ. Here In Cold Hell, 2005)
  • Немає іншого полум'я, крім мого (англ. No Flame but Mine, 2007)
  • Смерть дня (англ. Death of the Day, 2004)
  • Книга-розмальовка (англ. Colouring Book)
  • Л'Амбер (англ. L'Amber, 2006)
  • Сіре скло (англ. Greyglass, 2011)
  • До індиго (англ. To Indigo, 2011)
  • Вбивчі фіалки (англ. Killing Violets, 2012)
  • Іворія (англ. Ivoria, 2012)
  • Жорстокий рожевий (англ. Cruel Pink, 2013)
  • Серія «Привидарія»
  • Привидарія, том 1: Оповідання (англ. Ghosteria Volume One: The Stories, 2014)
  • Привидарія, том 2: Циркони можуть бути помилковими (англ. Ghosteria Volume Two: Zircons May Be Mistaken, 2014)
  • Інше місто (англ. A Different City, 2015)
  • Ідол (англ. Idoll, 2015)
  • Не зупиняючись на небесах (англ. Not Stopping at Heaven, 2015)
  • Портрет у сірому (англ. The Portrait in Gray, 2015)
  • Індігара (англ. Indigara, 2007)
  • Вибрані історії (англ. The Selected Stories)
  • Спокуса богів: Вибрані історії Теніт Лі, том перший (англ. Tempting The Gods: The Selected Stories of Tanith Lee, Volume One, 2009)
  • Полювання на тіні: Вибрані історії Теніт Лі, том другий (англ. Hunting The Shadows: The Selected Stories of Tanith Lee, Volume Two, 2009)
  • Звуки і фурії: Сім облич темряви (англ. Sounds and Furies: Seven Faces of Darkness, 2010)
  • Стривожений її піснею (англ. Disturbed By Her Song, 2010)
  • Холодні сірі каміння (англ. Cold Grey Stones, 2012)
  • Космос — це лише зоряна ніч (англ. Space is Just a Starry Night, 2013) коротка збірка історій, Aqueduct Press, Сіетл
  • Холодніші сіріші каміння (англ. Colder Greyer Stones, 2013)
  • Анімаційні об'єкти (англ. Animate Objects, 2013)
  • Turquoiselle (2014)
  • Фантазія (англ. Phantasya, 2014)
  • Інше місто (англ. A Different City, 2015)
  • Кров 20: Казки вампірських жахів (англ. Blood 20: Tales of Vampire Horror, 2015)
  • Легенда Маріс (англ. Legenda Maris, 2015)
  • Танці через вогонь (англ. Dancing Through The Fire, 2015)

Нагороди ред.

Nebula Awards

  • 1975: The Birthgrave (номінація, найкращий роман)
  • 1980: Red As Blood (номінація, найкраще оповідання)

World Fantasy Awards[35]

  • 1979: Night's Master (номінація, найкращий роман)
  • 1983: «The Gorgon» (перемога, найкраще оповідання)
  • 1984: «Elle Est Trois, (La Mort)» (перемога, найкраще оповідання)
  • 1984: «Nunc Dimittis» (номінація, найкраща новела)
  • 1984: Red As Blood, or, Tales From The Sisters Grimmer (номінація, найкраща антологія/зібрання)
  • 1985: Night Visions 1 (номінація, найкраща антологія/зібрання)
  • 1987: Dreams Of Dark And Light (номінація, найкраща антологія/зібрання)
  • 1988: Night's Sorceries (номінація, найкраща антологія/зібрання)
  • 1999: «Scarlet And Gold» (номінація, найкраща новела)
  • 2006: «Uous» (номінація, найкраща новела)
  • 2013: Life Achievement Award[36]

World Horror Convention

  • 2009: Grand Master AwardWikipedia. Wikimedia Foundation, 2 June 2006. Web. 13 Oct. 2015.

British Fantasy Awards

  • 1979: Quest For The White Witch (номінація, найкращий роман)
  • 1980: Death's Master (перемога, найкращий роман)[37]
  • 1980: «Red As Blood» (номінація, найкраще оповідання)
  • 1981: Kill The Dead (номінація, найкращий роман)
  • 1999: «Jedella Ghost» (номінація, найкраще оповідання)
  • 2000: «Where Does The Town Go At Night?» (номінація, найкраще оповідання)

Lambda Awards

  • 2010: Disturbed by Her Song (номінація, найкраща ЛГБТ-фантастика)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ а б в NooSFere — 1999.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ http://books.google.com/books/about/The_Family_Sea.html?id=UBvrAAAACAAJ
  5. ↑ http://www.debate.org/reference/tanith-lee
  6. ↑ Alison Flood (2010). World of fantasy: Death's Master by Tanith Lee. The Guardian. Архів оригіналу за 30 June 2011. Процитовано 25 липня 2011.
  7. ↑ а б в Darrell Schweitzer (1994). Speaking of Horror: Interviews with Writers of the Supernatural. Wildside Press LLC. с. 59—60. ISBN 978-1-880448-81-6.
  8. ↑ а б в г д е ж и Jim Pattison; Paul A. Soanes; Allison Rich (17 квітня 2011). Author Biography: Tanith Lee. Daughter of the Night†: An Annotated Tanith Lee Bibliography. Процитовано 25 липня 2011.
  9. ↑ а б в Moran, Maureen F; (2002). Tanith Lee. British Fantasy and Science-Fiction Writers Since 1960 in Dictionary of Literary Biography. 261.
  10. ↑ а б в г д Jeff Carlson (2 серпня 2011). StarShipSofa Interrogation: Tanith Lee in StarShipSofa No.175. StarShipSofa. Процитовано 1 жовтня 2012. — An audio interview with Tanith Lee
  11. ↑ Luis Rodrigues (2011). Tanith Lee on the Weird. Weird Fiction Review. Процитовано 15 жовтня 2012.
  12. ↑ а б в Craig Gidney (13 вересня 2010). Tanith Lee: Channeling Queer Authors. Процитовано 16 жовтня 2012.
  13. ↑ George R. R. Martin; Gardner Dozois (2010). Songs of Love and Death: All-Original Tales of Star-Crossed Love. Simon and Schuster. с. 361. ISBN 978-1-4391-5014-6.
  14. ↑ George R. R. Martin; Gardner Dozois (2010). Tanith Lee – Author Guest of Honour. World Horror Convention 2010. с. 361. ISBN 978-1-4391-5014-6. Процитовано 25 липня 2011.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. ↑ David Carroll; Kyla Ward (1994). A History of Horror: On the Lee Side. World Horror Convention 2010. Архів оригіналу за 30 June 2011. Процитовано 16 жовтня 2012.
  16. ↑ а б в Lee obituary Retrieved on 15 Jan 2018
  17. ↑ Alison Flood (27 серпня 2010). World of Fantasy: Death's Master by Tanith Lee. The Guardian. Процитовано 16 жовтня 2012..Contains different text than other Alison Flood article.
  18. ↑ а б в г д Darrell Schweitzer (27 серпня 2010). Interview: Tanith Lee. Realms of Fantasy. Архів оригіналу за 30 March 2012. Процитовано 16 жовтня 2012.
  19. ↑ On the Lee Side. Tabula-Rasa. 2011. Процитовано 1 жовтня 2012.
  20. ↑ Locus Obituary.
  21. ↑ Obituary: Tanith Lee, Fantasy and Horror Novelist, Dies at 67, By SAM ROBERTS, JUNE 1, 2015, The New York Times
  22. ↑ а б Tanith Lee: Love & Death & Publishers. Locus Online. April 1998. Процитовано 17 березня 2009.
  23. ↑ а б Mavis Haut (April 1998). The hidden library of Tanith Lee: themes and subtexts from Dionysos to the immortal gene. Locus Online. Wildside Press LLC. ISBN 978-0-7864-1085-9. Процитовано 17 березня 2009.
  24. ↑ Pam Spencer Holley (2009). Quick and Popular Reads for Teens. ALA Editions. с. 146. ISBN 978-0-8389-3577-4.
  25. ↑ а б Craig L. Gidney (March 2005). Delirium's Mistress: The Weird & Beautiful Fiction of Tanith Lee. Morbid Outlook. Процитовано 15 жовтня 2012.
  26. ↑ Desirina Boskovich (3 вересня 2011). 101 Weird Writers: Tanith Lee. Weird Fiction Review. Процитовано 16 жовтня 2012.
  27. ↑ а б Two Reviews: Thor (2011) and Night's Master by Tanith Lee. Wordpress. 30 вересня 2012. Процитовано 16 жовтня 2012.
  28. ↑ Alison Flood (27 серпня 2010). World of Fantasy: Death's Master by Tanith Lee. Guardian.co.uk. Процитовано 16 жовтня 2012.
  29. ↑ Robin Anne Reid (2009). Women in Science Fiction and Fantasy: Overviews. ABC-CLIO. с. 38, 199, 219. ISBN 978-1-4391-5014-6. Процитовано 25 липня 2011.
  30. ↑ Angel Fernandez (2003). Tanith Lee. Modern and Traditional Fairy Tales, San José State University. с. 568–569. ISBN 978-0-313-33443-6. Процитовано 25 липня 2011.
  31. ↑ Donald Haase (20 вересня 2010). The Greenwood Encyclopedia of Folktales and Fairy Tales: G-P. Greenwood Publishing Group. с. 568—569. ISBN 978-0-313-33443-6. Процитовано 15 жовтня 2012.
  32. ↑ а б Administrator (17 листопада 2009). Tanith Lee Interview. Innsmouth Free Press. Процитовано 15 жовтня 2012. — An interview with Tanith Lee
  33. ↑ T.J. McIntyre (March 2011). Author Spotlight: Tanith Lee. Fantasy Magazine. Процитовано 15 жовтня 2012. — An interview with Tanith Lee
  34. ↑ Teresa Edgerton (November 2004). The Object of Desire -- Our Interview with Tanith Lee - Science Fiction Fantasy Chronicles: Forums. SFF Chronicles. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 15 жовтня 2012. — Our interview with Tanith Lee
  35. ↑ World Fantasy Convention. Award Winners and Nominees. Архів оригіналу за 1 грудня 2010. Процитовано 4 лютого 2011.
  36. ↑ Announcing the 2013 World Fantasy Award Winners. Tor.com. 3 листопада 2013. Процитовано 28 червня 2014.
  37. ↑ Hardy, Graham. «August Derleth Award.» Wikipedia. Wikimedia Foundation, 5 Oct. 2014. Web. 13 Oct. 2015.

Література ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Теніт_Лі&oldid=34607014