Тафа
| Тафа | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Phascogale tapoatafa (Meyer, 1793) | ||||||||||||||||||||
 Розповсюдження тафи | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Тафа (Phascogale tapoatafa) — вид сумчастих, родини кволових. Іноді її називають китицехвостим сумчастим щуром. Є два підвиди.
Опис ред.
Тафа — це одна з найперших тварин, яку побачили європейці в Австралії. Перші описи щодо тафи надали натуралісти Ф.Мейєр у 1793 році та Д.Шоу у 1800 році. Має довжину тулуба — 16—22 см, хвоста — 16—23 см. У тафи довга загострена морда, хвіст закінчується китицею. Хутро блакитно-сірого кольору.
Спосіб життя ред.
Веде нічний спосіб життя, а вдень відпочиває. Легко лазить по деревах, живе у дуплах або норах. Дуже прудка, швидка тварина, одна з найкровожерливіших хижих сумчастих. Харчується домашніми птахами, хатніми мишами, ящірками, навіть щурами. Укус дуже болючий, тварини погано приручаються.
Розмноження триває з липня до серпня, народжується 7-8 дитинчат. Вони живляться молоком матері до 5 місяців.
Розповсюдження ред.
Раніше вони мешкали скрізь по Австралії. Першим європейським переселенцям завдавали значної шкоди. Привезені людьми руді лисиці та кішки стали небезпечними ворогами тафи. Тому популяція її значно зменшилася. Сьогодні зустрічається у всіх штатах Австралії, окрім Тасманії.
Джерела ред.
- Menkhorst, P., Rhind, S. & Ellis, M. (2008). Phascogale tapoatafa. In: IUCN 2008. IUCN Red List of Threatened Species. Downloaded on 28 December 2008.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |