Тарівердієв Мікаел Леонович
Мікае́л Лео́нович Таріверді́єв (вірм. Միքայել Լեոնի Թարիվերդիև; *15 серпня 1931, Тбілісі, Закавказька СФРР — †24 червня 1996, Сочі, Росія) — радянський і російський композитор вірменського походження, Лауреат Державної премії СРСР (1977) і Премії Ленінського комсомолу (1977). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (4.12.1979). Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (1982). Народний артист РРФСР (7.02.1986).
| Тарівердієв Мікаел Леонович | |
|---|---|
| вірм. Միքայել Թարիվերդիև | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | груз. მიქაელ ტარივერდიევი |
| Дата народження | 15 серпня 1931[1][2][…] |
| Місце народження | Тифліс, Закавказька РФСР, СРСР[4][5] |
| Дата смерті | 25 липня 1996[2][3][5] (64 роки) |
| Місце смерті | Сочі, Краснодарський край, Росія[5] |
| Поховання | Вірменське кладовище (Москва) |
| Роки активності | з 1957 |
| Громадянство | СРСР і Росія |
| Національність | вірмени[4][5] |
| Професії | композитор |
| Освіта | Російська академія музики імені Гнесіних (1957)[4] |
| Вчителі | Хачатурян Арам Ілліч і Shalva Mshvelidzed |
| Інструменти | орган і фортепіано |
| Жанри | опера[4] і сцена та екранd[4] |
| Нагороди |
      |
| tariverdiev.ru | |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
У 1957 закінчив Музично-педагогічний інститут імені Гнесіних по класу композиції Арама Хачатуряна.
Найбільшої слави Тарівердієв досяг як композитор кіно. Він написав музику до 140 кінофільмів, серед яких — «Сімнадцять миттєвостей весни», «Іронія долі», «Мій молодший брат», «Король-олень», та інші.
Окрім того його творчий доробок включає 4 балети, три концерти для органа, 10 хоралів «Наслідування старим майстрам», монооперу Очікування, симфонію для органа «Чорнобиль» (1988), фортепіанного тріо, циклу п'єс для фортепіано «Настрою», близько 100 романсів.
У 1997 році вийшла в світ книга композитора «Я просто живу».
Досягнення Тарівердієва відзначені багатьма нагородами, зокрема Державною премію СРСР, Ленінського комсомолу (1977), трьох премій «Ніка».
Помер у сочинському санаторії «Актор», похований на Вірменському цвинтарі у Москві.
Музика до фільмів ред.
- «Юність наших батьків» (1958)
- «З попелу» (1958)
- «Десять кроків до Сходу» (1960)
- «Людина йде за сонцем» (1961)
- «Довгий день» (1961)
- «Мій молодший брат» (1962)
- «Велика руда» (1963)
- «До завтра» (1964)
- «До побачення, хлопчики» (1964)
- «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено» (1964)
- «Саша-Сашенька» (1966, (рос.)«Песенка о старом доме»)
- «Останній шахрай» (1966)
- «Східний коридор» (1966)
- «Розбудіть Мухіна!» (1967)
- «Врятуйте потопаючого» (1967)
- «Любити...» (1968)
- «Пасажир з „Екватора“» (1968)
- «Помилка резидента» (1968)
- «Король-олень» (1969)
- «Ціна» (1969)
- «Останній сніг» (1970)
- «Доля резидента» (1970)
- «П'ятнадцята весна» (1971)
- «Земля, до запитання» (1972)
- «Врятоване ім'я» (1972)
- «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973)
- «Зоряна хвилина» (1972, док. фільм)
- «Іронія долі, або З легкою парою!» (1975)
- «Ольга Сергіївна» (1975)
- «Золота річка» (1976)
- «Зникла експедиція» (1976)
- «Старомодна комедія» (1978)
- «Адам одружується на Єві» (1980)
- «Ми, що нижче підписалися» (1981)
- «Повернення резидента» (1982)
- «Передчуття любові» (1994)
- «Учень лікаря» (1983)
- «Мідний ангел» (1984)
- «Державний кордон. Фільм 4 — Червоний пісок» (1984)
- «Кінець операції „Резидент“» (1986)
- «Розірване коло» (1987)
- «Рейс крізь пам'ять» (1987, док. фільм)
- «Аеліто, що не приставай до чоловіків» (1988)
- «Коментар до прохання про помилування» (1988)
- «Поріг» (1988)
- «По кому дзвонить дзвін Чорнобиля» (1988)
- «Загадка Ендхауза» (1989)
- «Хомо новус»/ Homo Novus (Угорщина, СРСР) (1990)
- «Нелюдь» (1990)
- «Смерть у кіно» (1991)
- «Я обіцяла, я піду» (1991)
- «Танцюючі примари» (1991)
- «І повертається вітер...» (1991)
- «Розшукується небезпечний злочинець» (1992)
- «Нічні забави» (1992)
- «Російський регтайм» (1993)
- «Твоя воля, Господи!» (1993)
- «Повітряний експрес» (1993—2001, Вірменія, Росія, Франція)
- «Незабудки» (1994)
- «Роман „alla russa“» (1994)
- «Злодійка» (1994)
- «Імперія піратів» (1994, Україна—Росія)
- «Все навколо засипало снігом» (1995)
- «Війна закінчена. Забудьте...» (1997)
- «Все те, про що ми так довго мріяли» (1997)
- «Твір до Дня Перемоги» (1998)
- «Тихі вири» (2000)
- «Ісаєв» (2009, т/с)
- «Зі мною ось що відбувається» (2012)
- «Рідні» (2016, док. фільм) та ін.
Автор музики до українських стрічок:
- «Прощай» (1966, Одеська кіностудія)
- «Маленький шкільний оркестр» (1968, кіностудія ім. Довженка)
- «Дощ у чужому місті» (1979, т/ф, 2 с, кіностудія ім. Довженка)
- «Поріг» (1988)
- «Надія як свідчення життя» (2007, використовується музика)
та інші.
Пам'ять ред.
- Ім'я Мікаела Тарівердієва носить єдиний у Росії міжнародний конкурс органістів, що з 1999 році проводиться кожні два роки в Калінінграді.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б в г д Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в г Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 424.
Посилання ред.
- Tariverdiev.Ru
- Tariverdiev at Lib.ru
- Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)
- Микаэл Таривердиев Discography at Discogs
|
Це незавершена стаття про музиканта або музикантку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |