Вікіпедія

Тарута Сергій Олексійович

український підприємець, політик, голова ради директорів компанії «Індустріальний союз Донбасу», президент футбольного клубу «Металург»

Сергі́й Олексі́йович Тару́та (нар. 23 липня 1955, с. Виноградне, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український підприємець, політик. Народний депутат України IX скликання від фракції «Батьківщина», член комітету з культури, голова підкомітету з питань культурної спадщини. Голова ради директорів компанії «Індустріальний союз Донбасу», президент футбольного клубу «Металург» (Донецьк).

Сергій Олексійович Тарута
Сергій Олексійович Тарута
Сергій Олексійович Тарута
11-й Голова Донецької обласної державної адміністрації
2 березня 2014[1] — 10 жовтня 2014
Попередник Андрій Шишацький
Наступник Олександр Кіхтенко
Народився 23 липня 1955(1955-07-23) (68 років)
Виноградне, Новоазовський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як підприємець, політик
Громадянство Україна Україна
Alma mater Донецький державний університет управління і Приазовський державний технічний університет
Політична партія ВО «Батьківщина»
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
  • «Celebrity Awards 2020»
Сергій Олексійович Тарута на сайті Верховної Ради
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Основа 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019
9-го скликання
ВО «Батьківщина» 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

2 березня 2014 року указом виконувача обов'язків Президента України Олександра Турчинова призначений головою Донецької ОДА[1]. 10 жовтня 2014 року пішов з цієї посади[2]. З листопада 2014 року — народний депутат Верховної Ради України 8 скликання по 58-му мажоритарному округу м. Маріуполь (самовисуванець). За оцінкою Forbes Україна статки Тарути за 2020 рік оцінюються в 700 млн доларів[3].

Освіта ред.

Ждановський металургійний інститут, механіко-металургійний факультет (1974–1979), інженер-механік; Донецька державна академія управління, факультет «Менеджмент управління» (1994–1999), менеджер зовнішньоекономічної діяльності.

Трудова діяльність ред.

Після закінчення Маріупольського політехнічного інституту працював на заводі Азовсталь, де пройшов шлях від керівника цехового рівня до посади керівника зовнішньоекономічної служби всього комбінату.

У 1995 році створив і очолив зовнішньоторговельну фірму «Азовімпекс», що в 1996 році виступила одним із засновників Корпорації «Індустріальний союз Донбасу». З перших днів є виконавчим директором Корпорації, а в 2002 р. очолив Раду директорів Корпорації «Індустріальний Союз Донбасу». Співголова Індійсько-української торгово-промислової групи. З грудня 2006 — голова спостережної ради, ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського».

Крім того, він є головою наглядової ради ПАТ «Українська гірничо-металургійна компанія», приміщення Донецького регіонального філіалу в Будьонівському та Кіровському районах м. Донецька було захоплено та розграбовано проросійськими бойовиками в середині листопада 2014 року[4]

Депутат Донецької облради (1998–2006), член постійної комісії з питань землі та природних ресурсів.

Член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України (квітень 2004 — травень 2005).

Спільно із Прогнімаком О. В. заснував фонд «Арт-Інвест», який займається поверненням предметів культури та мистецтва в Україну.

Співвласник заснованого у 1991 році (спільно з відомим колекціонером Сергієм Платоновим) Музею національного культурного надбання «Платар», у якому, зокрема, зібрана унікальна колекція предметів Трипільської культури[5][6][7][8].

За оцінкою журналу Форбс, входить до 500 найбагатших людей планети (оцінка багатства — 2 мільярди доларів США).

Голова Донецької обласної державної адміністрації 2 березня 2014 — 9 жовтня 2014.

Кандидат у народні депутати від ВО «Батьківщина», обраний на парламентських виборах 2019 року, № 2 у списку[9]. Перший заступник голови комітету з питань економічного розвитку у Верховній Раді України IX скликання (з 29 серпня 2019 року)[10].

Сім'я ред.

Одружений, виховує двох доньок.[11]

Критика ред.

У 2008 році Сергій Тарута незаконно захопив 18 га державної землі в санаторії Пуща-Озерна.[12]

У 2016 році у декларації Тарута приховав майна на понад 5 мільйонів гривень[13], а наступного року заявив у декларації, що придбав Лексус GX470 за 7 тисяч доларів, ринкова вартість якого 30 тисяч. Сам нардеп пояснює, що нібито виручив друзів, яким терміново були потрібні гроші.[14]

Статки ред.

За 2019 рік задекларував готівки на 113,61 мільйонів гривень[15]

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 198/2014. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014.
  2. ↑ Указ Президента України від 10 жовтня 2014 року № 777/2014 «Про звільнення С. Тарути з посади голови Донецької обласної державної адміністрації»
  3. ↑ Сергій Тарута — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 11 серпня 2022. Процитовано 6 січня 2023.
  4. ↑ В Донецьку бойовики захопили і розграбували склади металургійної компанії Тарути. INSIDER. 12.11.2014.
  5. ↑ Виставка предметів трипільської культури «На зорі світових цивілізацій. Трипільська культура в Україні» з колекції «Платар» у залі «Хлібня» в Національному заповіднику «Софія Київська» // Валентина КЛИМЕНКО. Україна Молода, літо 2005
  6. ↑ Всесвітній конгрес «Трипільська цивілізація»: рефлексії дилетанта // Сергій Махун. «Дзеркало тижня. Україна", 29 жовтня 2004
  7. ↑ Виставка Трипільської культури у Ватикані. 16 вересня ц.р. у Ватикані, в Палаці «Cancelleria», відкрилась виставка «Великі цивілізації Старої Європи: Кукутень-Трипілля (VI—III тис.до Р. Х.)» // Єпископ Іриней Білик, ЧСВВ, Канонік Римської Папської Базиліки Santa Maria Maggiore
  8. ↑ Скіфське золото Тарути має бути в США ще більше року // Українська правда, 23 грудня 2010
  9. ↑ Центральна виборча комісія
  10. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список.
  11. ↑ Тарута Сергій - всі новини і біографія. www.rbc.ua. Процитовано 9 червня 2019.
  12. ↑ Тарута захопив 18 га державних земель в «Пущі-Озерній», якими спершу користувався Лавринович. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 9 червня 2019.
  13. ↑ Тарута приховав майно на понад 5 мільйонів: НАЗК повідомить у поліцію і НАБУ. Українська правда (укр.). Процитовано 30 травня 2020.
  14. ↑ «Клуб для тих, кому за 149»: чиновники переконують, що купують люксові авто за копійки. Bihus.Info (укр.). 1 лютого 2017. Процитовано 30 травня 2020.
  15. ↑ ТОП-20 депутатів з найбільшою кількістю готівки, Громадське, 17 червня 2020
  16. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2006 року № 697/2006 «Про відзначення державними нагородами України»
  17. ↑ Указ Президента України від 19 січня 2009 року № 30/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
  18. ↑ Ольга Сумская актриса года, а Александр Жеребко молодой деятель искусств - премия «Celebrity Awards 2020» - (ru-RU) . Процитовано 24 вересня 2020.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тарута Сергій Олексійович


Інтерв'ю ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тарута_Сергій_Олексійович&oldid=37974449