Тартання
Тартання (рос. тартание, англ. bailing, нім. Schöpfen n) — спосіб вилучення зі свердловини на поверхню рідини (нафти, розсолу, води) або суміші її з шламом за допомогою желонки.
Історично тартання, яке було одним з основних способів видобутку нафти, в 20-і рр. XX ст. витіснено глибинно-насосним видобутком. В сучасних умовах Т. застосовується для дослідницьких цілей, випробування свердловин на приплив рідини, при освоєнні дрібних свердловин в р-нах, важкодоступних для доставки важкого обладнання, при ударно-канатному бурінні для очищення вибою від розбуреної породи (шламу).
Крім того, тартання желонкою — спосіб виклику припливу флюїду. Здійснюється желонкою, що являє собою відрізок товстостінної труби (як правило бурильної) в нижній частині якої розміщений зворотний клапан. Спускається в свердловину на канаті за допомогою лебідки. Об'єм желонки невеликий, тому процес виклику припливу тартанням досить повільний. Желонку, як правило, спускають в обсадну колону. Робота проводиться при відкритому гирлі, що являє деяку небезпеку, особливо при фонтанних проявах.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.
Інтернет-ресурси ред.
|
Це незавершена стаття з гірництва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |