Танагрик чорнощокий

вид птахів
Танагрик чорнощокий
Самець чорнощокого танагрика
Самець чорнощокого танагрика
Самиця чорнощокого танагрика
Самиця чорнощокого танагрика
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Танагрик (Hemithraupis)
Вид: Танагрик чорнощокий
Hemithraupis guira
(Linnaeus, 1766)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Motacilla guira
Nemosia guira
Посилання
Вікісховище: Hemithraupis guira
Віківиди: Hemithraupis guira
EOL: 921796
ITIS: 560381
МСОП: 22722272
NCBI: 1109044

Танагрик чорнощокий[2] (Hemithraupis guira) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис ред.

Довжина птаха становить 13 см, вага 10 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців обличчя і горло чорні, над очима жовті "брови", які переходять у жовтий "комірець" на шиї. На грудях рудувато-оранжевий "комірець". Нижня частина тіла сірувато-біла, гузка жовта, спина оливкова. У самиць голова оливкова, над очима тонкі жовті "брови". Груди оливково-жовті, боки сіруваті, живіт білувато-жовтий.

Таксономія ред.

Чорнощокий танагрик був науково описаний шведським натуралістом Карлом Ліннеєм у дванадцятому виданні його праці Systema Naturae під біномінальною назвою Motacilla guira[3]. При описі виду Лінней опирався на опис птаха "Guira-guaça beraba", зроблений німецьким натуралістом Георгом Маркграфом[en] у 1648 році, в праці Historia Naturalis Brasiliae[4]. Типовою місцевістю є штат Пернамбуку на сході Бразилії[5]. Пізніше вид був переведений до роду Танагрик (Hemithraupis), введеного німецьким орнітологом Жаном Кабанісом у 1851 році[6].

Підвиди ред.

Виділяють вісім підвидів:[7]

  • H. g. nigrigula (Boddaert, 1783) — північ центральної Колумбії, Венесуела, Гвіана і північно-східна Бразилія;
  • H. g. roraimae (Hellmayr, 1910) — тепуї на південному сході Венесуели та на заході Гаяни;
  • H. g. guirina (Sclater, PL, 1856) — від західної і центральної Колумбії до західного Еквадору і крайнього північно-західного Перу;
  • H. g. huambina Stolzmann, 1926 — південно-східна Колумбія, схід Еквадору, північний схід Перу і західна Бразилія;
  • H. g. boliviana Zimmer, JT, 1947 — східна Болівія і північно-західна Аргентина;
  • H. g. amazonica Zimmer, JT, 1947 — центральна Бразилія (на південь від Амазонки, між річками Мадейра і Тапажос);
  • H. g. guira (Linnaeus, 1766) — східна Бразилія (від річки Токантінс до Сеари, Гояса і північно-західної Пари);
  • H. g. fosteri (Sharpe, 1905) — південно-східна Бразилія, Парагвай і північно-східна Аргентина.

Поширення і екологія ред.

Чорнощокі танагрики мешкають в Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Бразилії, Еквадорі, Перу, Болівії, Аргентині і Парагваї. Вони живуть в кронах вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях, в галерейних лісах, саванах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться плодами, листям і нектаром.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Hemithraupis guira.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 335.
  4. Marcgrave, Georg (1648). Historia Naturalis Brasiliae (Latin) . Т. Liber Quintus: Qui agit de Avibus. Lugdun and Batavorum (London and Leiden): Franciscum Hackium and Elzevirium. с. 212.
  5. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 272.
  6. Cabanis, Jean (1850–1851). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German та Latin) . Т. 1. Halberstadt: R. Frantz. с. 21.
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 квітня 2022.