Танагра пунійська
| Танагра пунійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Stilpnia meyerdeschauenseei Schulenberg & Binford, 1985 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tangara meyerdeschauenseei | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тана́гра пунійська[2] (Stilpnia meyerdeschauenseei) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Перу і Болівії. Вид названий на честь американського орнітолога Родольфа Мейера де Шауенси[en].[4][5].
Опис ред.
Довжина птаха становить 14 см. Верхня частина голови жовтувато-зелена, скроні бірюзово-зелені. Плечі і спина синьо-зелені. Нижня частина тіла рівномірно блакитнувата з охристим відтінком.
Поширення і екологія ред.
Пунійські танагри мешкають на східних схилах Анд в південному Перу (Пуно) і на крайньому заході Болівії (Ла-Пас), зокрема в Національному парку Мадіді. Вони живуть у високогірних чагарникових заростях, на високогірних луках, на узліссях вологих гірських тропічних лісів, в садах і на плантаціях. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на висоті від 1450 до 2200 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться плодами, дрібними комахами та іншими безхребетними.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція пунійських танагр становить від 1500 до 3800 птахів. Їм може загрожувати знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Stilpnia meyerdeschauenseei.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 червня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 253. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Brewer, David (2018). Birds New to Science: Fifty Years of Avian Discoveries. London: Christopher Helm. с. 336. ISBN 978-1-4729-0628-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |