Танагра-короткодзьоб чорновола
| Танагра-короткодзьоб чорновола | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cnemathraupis eximia (Boissonneau, 1840) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tanagra eximia Bangsia eximia Buthraupis eximia | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тана́гра-короткодзьо́б чорновола[2] (Cnemathraupis eximia) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах.
Опис ред.
Довжина птаха становить 21-22 см, вага 63 г. Спина яскраво-темно-зелена, тім'я, потилиця і надхвістя темно-сині, крила і хвіст чорні. Третьорядні покривні пера крил сині, решта покривних пер крил, зокрема нижні покривні пера, мають чіткі темно-зелені краї. Голова з боків, горло і верхня частина грудей чорні, нижня частина грудей і живіт золотисто-жовті, на стегнах жовті плямки.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- C. e. eximia (Boissonneau, 1840) — Східний хребет Колумбійських Анд і Анди на південному заході Венесуели (Тачира);
- C. e. zimmeri (Moore, RT, 1934) — Західний і Центральний хребти Колумбійських Анд;
- C. e. chloronota (Sclater, PL, 1855) — східні схили Анд на південному сході Колумбії (Нариньйо) і на північному заході Еквадору;
- C. e. cyanocalyptra (Moore, RT, 1934) — східні схили Анд на південному сході Еквадору і на півночі Перу.
Поширення і екологія ред.
Чорноволі танагри-короткодзьоби мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть на узліссях вологих гірських тропічних лісів і карликових лісів. Зустрічаються невеликими зграйками від 3 до 8 птахів, на висоті від 2800 до 3500 м над рівнем моря. Живляться плодами.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cnemathraupis eximia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 24 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 вересня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |