Вікіпедія

Тализіна Валентина Ілларіонівна

радянська і російська акторка

Валенти́на Ілларіо́нівна Тали́зіна (нар. 22 січня 1935(19350122), Омськ, РРФСР) — радянська і російська акторка театру та кіно, народна акторка РРФСР (1985). Підтримує вторгнення Росії проти України.

Валентина Ілларіонівна Тализіна
2012 рік
2012 рік
2012 рік
Ім'я при народженні Тализіна Валентина Ілларіонівна
Народилася 22 січня 1935(1935-01-22) (89 років)
Омськ, СРСР СРСР
Громадянство СРСР СРСР→Росія Росія
Діяльність акторка, акторка озвучення, акторка театру, кіноакторка
Alma mater Омський державний аграрний університет імені П. А. Столипіна (1954) і Державний інститут театрального мистецтва (1958)
Роки діяльності 1958 — тепер. час
Діти Ксенія Хаїрова
IMDb ID 0848349
Нагороди та премії
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація)
Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
CMNS: Валентина Ілларіонівна Тализіна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тализіна.

1958 закінчила Державний інститут театрального мистецтва (Москва). Працює в Театрі імені Моссовета. Має дочку та онуку. Проживає в Москві.

Знялась в українських фільмах: «Квіти для Олі» (1976, Галина Іллінічна), «За п'ять секунд до катастрофи» (1977, міс Гримбль), «Напередодні прем'єри» (1978, Валентина Степанівна), «По вулицях комод водили» (1979, Вознесенська), «Приморський бульвар» (1988, т/ф, Жанна Львівна), «На знак протесту» (1989, т/ф, Аглая Андріївна), «Яма» (1990).

Творчість ред.

Ролі в театрі ред.

Естрадні постановки ред.

  • «Поетеси Срібного віку»

Фільмографія ред.

  1. 1963 — Комендант сніжної фортеці (телеспектакль) — Ніна
  2. 1963 — Людина, яка вагається — Інна, слідчий-практикант
  3. 1967 — Шлях до «Сатурна» — Надя
  4. 1967 — Кінець «Сатурна» — Надя
  5. 1968 — Зигзаг удачі — Алевтина, приймальниця
  6. 1968 — Ташкент — місто хлібне — Додонова, мати Міши
  7. 1968 — Зустрічайте поїздом — вчителька
  8. 1968 — Людський голос — епізод
  9. 1970 — Вас викликає Таймир — Олена Миколаївна Попова, матір Люби
  10. 1970 — Дивовижна застава — мати Альоші
  11. 1971 — Старі-розбійники — секретарка Федяєва
  12. 1971 — Чорні сухарі — Зворикіна
  13. 1972 — Улюблені сторінки (телеспектакль) — епізод
  14. 1972 — Іванів катер — Олена Бурлакова
  15. 1972 — Переклад з англійської — мама Пушкарьова
  16. 1972 — Шторм (телеспектакль) — редактор
  17. 1972 — Велика перерва — вчителька хімії Ніна Петрівна
  18. 1973 — Неймовірні пригоди італійців у Росії — чергова по поверху в готелі
  19. 1973 — Призначення — епізод
  20. 1974 — Подорож місіс Шелтон — місіс Шелтон
  21. 1974 — Агонія — Аглая
  22. 1975 — Ольга Сергіївна — Галя
  23. 1975 — Афоня — майстер ЖЕКу Людмила Іванівна Вострякова
  24. 1975 — Іронія долі, або З легкою парою! — шкільна вчителька Валя, а також озвучення головної героїні — Наді
  25. 1976 — Поки стоять гори — Скуратова, альпіністка, досвідчений інструктор
  26. 1976 — Квіти для Олі — Ганна Іллівна, вчителька
  27. 1976 — Вечірнє світло (телеспектакль) — Тамара Миколаївна, секретар редакції
  28. 1977 — Одруження — Фекла Іванівна
  29. 1977 — Втеча з в'язниці — Аннушка
  30. 1977 — Кільця Альманзора — королева Януарія
  31. 1977 — Зворотний зв'язок — Петрова
  32. 1977 — Портрет з дощем — Ірина
  33. 1978 — Напередодні прем'єри — Валентина Степанівна
  34. 1978 — І це все про нього — Євгенія Сергіївна Столєтова
  35. 1978 — По вулицях комод водили — Валерія Аркадіївна Вознесенська
  36. 1978 — Уроки французької — тьотя Надя
  37. 1978 — Весняна путівка — Тоня
  38. 1979 — Вірою і правдою — тітка Сергуні
  39. 1979 — Сніданок на траві — Анна Петрівна
  40. 1979 — Сцени з сімейного життя — Валентина Мартинова, мати Каті
  41. 1979 — Чужа компанія — Валентина Іванівна
  42. 1980 — Вечірній лабіринт — чергова по поверху
  43. 1980 — Дульсінея Тобоська — мати Альдонси
  44. 1980 — Про бідного гусара замовте слово — акторка провінційного театру
  45. 1981 — На чужому святі — капітан міліції Ніна Андріївна Токмакова
  46. 1981 — Прийдуть страсті-мордасті — Віра Степанівна, мати Льоньки і Володі
  47. 1981 — Слідством встановлено — Лідія Іванівна Найдьонова
  48. 1981 — Факти минулого дня — Віра
  49. 1981 — Штормове попередження — Людмила, керівник групи
  50. 1982 — Дитячий світ — Міла Горяєва, подруга Людмили Яківни
  51. 1982 — Культпохід до театру — Поліна, дружина Тихомирова
  52. 1983 — Ранок без оцінок — бабуся Кості Королькова
  53. 1983 — Божевільний день інженера Баркасова — Кобиліна
  54. 1984 — Гостя з майбутнього — Марія Павлівна / Веселун У в її образі
  55. 1984 — Зудов, ви звільнені! — Хонькина, завідуюча клубом
  56. 1984 — Мій обраний — мати Тимофія
  57. 1985 — Ще люблю, ще сподіваюся — Антоніна
  58. 1985 — Лиха біда початок — Надія Іванівна Карпова, старший товарознавець Будинку взуття
  59. 1985 — Непрофесіонали — Женя
  60. 1985 — Після дощику в четвер — Варвара
  61. 1985 — Шкідлива неділя — вчителька математики
  62. 1986 — Мій ніжно коханий детектив — миссис Эктон
  63. 1988 — Лапта (к/м) — епізод
  64. 1988 — Приморський бульвар — Жанна Львівна
  65. 1989 — Руанська діва на прізвисько Пампушка — Мадам
  66. 1989 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Мафія — Анна Кіндратівна Тушина, директор канатної фабрики
  67. 1989 — Село Степанчиково та його мешканці — Обноскіна
  68. 1989 — Маленька людина у великій війні — Галина
  69. 1990 — Анютині оченята і панські ласки — бариня
  70. 1990 — Арбатський мотив — Майя Михайлівна, дружина Петра Валентиновича
  71. 1990 — Іспанська акторка для російського міністра — туристка
  72. 1990 — Яма — Емма Едуардівна, власниця будинку розпусти
  73. 1991 — Геній — Смирнова
  74. 1991 — «Рік гарної дитини» — Сонька
  75. 1991 — Летючий голландець — Серафима, дружина кооператора
  76. 1992 — Наш американський Боря — Ольга
  77. 1992 — Щасти Вам, панове! — хозяйка Люси
  78. 1993 — Баттерфляй
  79. 1995 — Злодійка — Народний суддя
  80. 1995 — Домовик і мереживниця
  81. 1996 — Чоловік для молодої жінки — мати Насті
  82. 2000 — Старі клячі — прибиральниця Олександра
  83. 2001 — З погляду ангела — Валентина
  84. 2001 — Підозра — мати Андрія
  85. 2007 — Ленінград — Валя
  86. 2007 — Іронія долі. Продовження — Валентина
  87. 2007 — Приватне замовлення

Телесеріали ред.

  1. 1994—1995 — Петербургські таємниці — княгиня Чечевинська
  2. 2003 — Лінії долі — Роза Сергійовна
  3. 2004—2005 — Зцілення коханням — Зінаїда Степанівна, бабуся Паші
  4. 2005 — Терміново в номер — Раїса Віталійовна, мати Віки
  5. 2005 — Велике зло та дрібні капості — Марія Григорівна, директриса
  6. 2006 — Дев'ять місяців — старша медсестра
  7. 2006 — Міський романс — бабуся
  8. 2006 — Сищики — Любов
  9. 2007 — Солдати 13 — мама Староконя
  10. 2007 — На шляху до серця — Світлана Ковальова

Документальне кіно ред.

  • «Жінки в житті Івана Буніна» (1994) — сценарій та акторська робота

Озвучування ролей та персонажів мультфільмів ред.

  • Ліліта Озоліня у фільмі А. Бренча «Довга дорога в дюнах»;
  • Барбара Брильська у фільмі Іронія долі, або З легкою парою!;
  • Елеонора Зубкова у фільмі «ТАСС уповноваженний заявити»;
  • «Троє з Простоквашино» — мати дядька Федора;
  • «Кіт Котофєйович» — Лисиця

Відзнаки ред.

  • Народна артистка РРФСР (1985)
  • Кінопремія «Золотий орел» (2004)
  • Орден Пошани (2005)

Антиукраїнська діяльність ред.

Тализіна неодноразово робила українофобські заяви в публічному просторі, зокрема у березні 2014 року Тализіна заявляла, що після Євромайдану в Україні за допомогою так званих «фашистських елементів» до влади прийшла нова «фашистська» влада[3]. Тоді ж у березні 2014 року Тализіна підписала листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової окупації частини України: Криму та Донбасу[3][4]. Коментуючи свою публічну підтримку анексії Росією українських земель Криму та Донбасу, Тализіна у 2014 році заявила що підтримала окупаційну політику Путіна, бо він все робив вірно:

Крим — це наша [російська] територія. Хрущов зробив такий жест невідомо чому[5].

Опісля Тализіна неодноразово незаконно відвідувала з гастролями окупований у 2014 році Росією український Крим зокрема у 2015, 2016 роках тощо[6][7]. Відповідно Тализіна з 2015 року є фігурантом Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України як особа, яка порушила державний кордон України й відповідно становить загрозу національній безпеці України[8] та є фігурантом бази даних центру «Миротворець» з 2019 року як особа, яка порушила державний кордон України й відповідно становить загрозу національній безпеці України[9].

В 2023 году підтримала війну Росії проти України[10], назвавши війну «абсолютно потрібною справою»[11][12]. Виступила з антисемітськими заявами стосовно Алли Пугачової і Лії Ахеджакової, заявивши, що вони буцімто приховують своє єврейське походження, озвучивши антисемітський стереотип про євреїв, що прагнуть замаскуватися під чужими прізвищами [13][14][15][16].Також Тализіна озвучила антисемітський стереотип про начебто погане ставлення євреїв до неєвреїв, заявивши, що режисер Ельдар Рязанов «погано до мене ставився, бо я гойка»[17][14].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #132281155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Російська акторка підтримала військові дії в Криму, тому що «війна — це страшно». unian.ua. 12.03.2014
  4. ↑ [[https://archive.today/20140311194202/mkrf.ru/press-tsentr/novosti/ministerstvo/deyateli-kultury-rossii-v-podderzhku-pozitsii-prezidenta-po-ukraine-i-krymu Архівовано 11 березня 2014 у Archive.is] Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму / Министерство культуры Российской Федерации] (рос.)
  5. ↑ «Крим — це була наша територія» — російська акторка розповіла, чому підтримала Путіна. gazeta.ua. 12 березня 2014
  6. ↑ Культурна навала: російські артисти повернулися до Криму. ua.krymr.com. 2016
  7. ↑ Російська артистка Валентина Тализіна з'їздила до Криму на творчу зустріч. ua.krymr.com. 26 Березень 2016
  8. ↑ Міністерство культури опублікувало доповнений Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці України. ukrkino.com.ua. 2015
  9. ↑ Талызина Валентина Илларионовна / Тализіна Валентина Іларіонівна / Talyzina Valentina Illarionovna // Центр «Миротворець». 2019 (рос.)
  10. ↑ "Спасибо этой дуре": известный российско-израильский сатирик оценил "антисемитскую ахинею" Талызиной. Девятый канал (рос.). 15 серпня 2023. Процитовано 17 серпня 2023.
  11. ↑ Валентина Талызина грязно оскорбила Лию Ахеджакову за поддержку Украины. Главред (рос.). Процитовано 15 серпня 2023.
  12. ↑ "Одни Меджидовны и Боруховны": знаменитая советская актриса рассказала о "еврействе" Пугачевой и Ахеджаковой и о "барыге" Брыльской. ВИДЕО. Девятый канал (рос.). 15 серпня 2023. Процитовано 17 серпня 2023.
  13. ↑ Вагончик тронулся, или Пробить дно у бездны. Новая газета (рос.). 22 серпня 2041. Процитовано 18 серпня 2023. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  14. ↑ а б Валентина Талызина выступила с антисемитскими заявлениями. Лехаим. 15 серпня 2023. Процитовано 17 серпня 2023.
  15. ↑ "Антисемитская ахинея". Блогеры об интервью Валентины Талызиной. Радио Свобода (рос.). 16 серпня 2023. Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 17 серпня 2023.
  16. ↑ Талызина попала в тренд. ЭХО (рос.). 16 серпня 2023. Процитовано 17 серпня 2023.
  17. ↑ „Антисемитская ахинея“: что наговорила Валентина Талызина в скандальном интервью. Бублик (рос.). Процитовано 18 серпня 2023.

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 416 (рос.)
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998, — С. 737 (рос.)
  • Кинословарь. Т. 3. — СПб., 2001. — С. 197—198 (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тализіна_Валентина_Ілларіонівна&oldid=42340805