Сірадж-уд-Дін Алі Хан
سراج الدین خان آرزو
Народився 1687(1687)
Агра, Імперія Великих Моголів
Помер 1756(1756)
Лакхнау, Імперія Великих Моголів
Діяльність поет, лінгвіст
Мова творів перська, урду
Конфесія іслам

Сірадж-уд-Дін Алі Хан (урду سراج الدین خان آرزو‎, нар. 1687 року, Агра — пом. 1756, Лакхнау), також відомий під псевдонімом Арзу — індійський поет, лінгвіст і лексикограф Імперії Великих Моголів. Він писав, в основному, перською мовою, але також відомі його 127 двовіршів на мові урду.[1] Він був дядьком по материнській лінії Мір Такі Міру — визначному поету урду. Серед учнів Сірадж-уд-Діна Алі Хана були Мір Такі Мір, Мірза Мухаммад Рафі Сауда, Мірза Мазхар Джан-е-Джанаан та Наджм-уд-Дін Шах Мубарак Абру.

Біографія ред.

Сірадж-уд-Дін народився в Агрі. Він був сином шейха Хісам-уд-Діна, військовика, який займав високі посади при дворі імператора Моголів Аурангзеба. Змалку отримав освіту на перській і арабській мовах. Також вивчав хінді та санскрит.[2]

Почав писати у віці чотирнадцяти років. Переїхав в Делі в 1719 році. Служив при дворі наваба Камар-уд-дін Хана. Камар-уд-Дін, який був прем'єр-міністром, дав йому відповідальну роботу: Сірадж-уд-Дін був організатором придворних поетичних зборів, що називались мушайра. Тут у нього було багато учнів, включаючи Мір Такі Міра. Він мігрував в Лакхнау в 1754 році, а потім в Айодх'ю, яка колись була резиденцією його славетного діда. Поет помер в Лакхнау в 1756 році і похований в районі Вакілпура в Делі.[2]

Твори ред.

  • Siraj-ul-Lught (лексикон перської мови, який розглядає взаємозв'язок між перською та санскритом)
  • Chiragh-e-Hidayat (словник слів та ідіом, що використовувалися перськими поетами)
  • Diwan-e-Asar Shirazi
  • Mohiblat-e-Uzma(Трактат про просодії)
  • Atiya-e-Kubra (інша робота по просодії)
  • Miear-ul-Afkar(трактат з граматики)
  • Payam-i-Shauq (збірка листів)
  • Josh-o-Kharosh (маснаві)
  • Mehr-o-Mah
  • Ibrat Fasana
  • Guka-ri-Kayal (довгий вірш про холі і прихід весни)
  • Кілька газелей та касид

Примітки ред.

  1. Braj B. Kachru; Yamuna Kachru; S. N. Sridhar (27 March 2008). Language in South Asia. Cambridge University Press. с. 106. ISBN 978-0-521-78141-1. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 14 жовтня 2016.
  2. а б Abida Samiuddin (2007). Encyclopaedic Dictionary of Urdu Literature. Global Vision Publishing Ho. с. 75. ISBN 978-81-8220-191-0. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 жовтня 2016.