Вікіпедія

Сілій Італік

політичний діяч Римської імперії

Тибе́рій Ка́цій Аско́ній Сі́лій Іта́лік (лат. Tiberius Catius Asconius Silius Italicus) (26 — 103) — давньоримський поет та політик часів ранньої Римської імперії, консул 68 року.

Сілій Італік
лат. Tiberius Catius Asconius Silius Italicus
Ім'я при народженні лат. Tiberius Catius Asconius Silius Italicus
Народився 26
Італіка[4]
Помер 101[1][2][…]
Кампанія, Італія
Країна Стародавній Рим
Діяльність адвокат, політик, поет, письменник, військовослужбовець, історик
Знання мов латина[1][5]
Magnum opus Punica[d]
Посада давньоримський сенатор[d] і консул[4]
Про інших людей з таким конгоменом див. Італік (когномен).

Походження ред.

Про місце народження й родину Сілія мало відомостей. За деякими даними місцем його народження вважають Падую (давній Патавіум) з огляду на те, що там було поширене ім'я Асконій.

Іспанський археолог та історик XVII століття Родріго Каро припускав, що Сілій Італік походить з міста Італіка в Римській Іспанії. Зокрема, він це стверджує у своїй поемі «Ода руїнам Італіки». Проте прикметник, що позначав людей з цього міста, звучав латиною Italicensis. Окрім того, у цьому випадку незрозуміло, чому Марціал не включив Сілія до списку знаменитостей родом з Іспанії першої половини I століття.[6]

Деякі вчені припускають, що когномен Італік означав члена корпорації Італіків, яка існувала на Сицилії та інших регіонах Риму.[6]

Біографія ред.

Сілій Італік не брав активної участі у політичних змовах та якихось загрозливих для життя політичних акціях. За правління імператора Нерона виступав з боку обвинувача проти жертв тиранії Нерона, сприяв останньому у згубі ворогів імператора. У 68 році Сілій Італік став консулом. Надалі потоваришував з імператором Вітеллієм. І тому брав участь у перемовинах між Вітеллієм та Фабієм Сабіном, старшим братом майбутнього імператора Веспасіана. Попри дружбу Сілія з Вітеллієм імператори з династії Флавієв ставилися до нього добре.

У 77 році Сілія призначено проконсулом у провінцію Азія. Тут він показав себе добрим та господарчим правителем, багато зробив для міст цієї провінції. На знак прихильності до дій Сілія Італіка у м. Афродісіаді встановлено спеціальний напис, що прославляв Сілія.

Десь у 80-х роках Сілій Італік відійшов від державницьких справ, переїхав на свою віллу до Кампанії. Тут він займався складанням своєї поеми «Пуніка», присвяченої Другій Пунічній війні, колекціонуванням. Перші вірші написані були у 88 році. «Пуніка» стала однією зі значущих творів періоду принципату. Потоваришував з філософами Луцієм Аннеєм Корнутом та Епіктетом, які були високої думки про Сілія.

Сілій Італік з великою любов'ю ставився до Вергілія й Цицерона. Він викупив місце поховання Вергілія й привів його до ладу. Також Сілій викупив віллу Цицерона у Тускулумі.

У 103 році до н. е. Сілій Італік, у якого була важка хвороба — невиліковна пухлина — наклав на себе руки, довівши себе голодуванням до смерті.

Творчість ред.

  • Пуніка. 17 книг.

Родина ред.

Діти:

  • Луцій Сілій Деціан, консул 94 року.
  • Сілій Север

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Autoritats UB
  3. ↑ а б Catalogue of the Library of the Pontifical University of Saint Thomas Aquinas
  4. ↑ а б Любкер Ф. Silii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1254.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ а б Силий Италик. Академик (рос.). Процитовано 20 жовтня 2023.

Джерела ред.

  • James D. Duff (Hrsg. u. Übers.): Silius Italicus Punica. Latein und englisch. 2 Bde. Heinemann, London 1961. (нім.)
  • Erich Burck: Historische und epische Tradition bei Silius Italicus. Beck, München u.a. 1984. ISBN 3-406-09680-8, (Zetemata. 80) ISSN 1610-4188 (нім.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сілій_Італік&oldid=40746169