Сільник тендітний
Сільник тендітний[1], тетрадикліс ніжний[2] (Tetradiclis tenella) — вид рослин родини золотухові (Nitrariaceae), поширений у південно-східній Європі, північно-східній Африці, західній Азії й Пакистані.
Сільник тендітний | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
Родина: | Золотухові (Nitrariaceae) |
Рід: | Сільник (Tetradiclis) |
Вид: | Сільник тендітний (T. tenella)
|
Біноміальна назва | |
Tetradiclis tenella |
Опис
ред.Однорічна рослина 4—15 см. Маленька гола рослина з тонкими стеблами і супротивними або кільчасто розміщеними гілками. Листки перисто-роздільні або цілокраї, дещо м'ясисті, лінійно-довгасті, тупі, нижні листки супротивні, верхні — чергові. Квітки ≈ 1 мм в діаметрі. Чашечка 4-роздільна, залишається при плоді. Пелюсток і тичинок 4. Зав'язь 4-гніздова. Коробочка 4-гранна, частіше з 8 насінням[2]. Рослина до 20 см заввишки, майже прямостійна. Листки довжиною до 10 мм, ≈ 2—3 мм шириною. Квітки білі. Чашолистки трикутні, об'єднані майже до половини, трохи коротші від пелюсток. Пелюстки клиноподібні, ≈ 1 мм завдовжки. Коробочка субкуляста, діаметром 3—4 мм. Насіння дрібне, довгасте[3].
Поширення
ред.Поширений у південно-східній Європі (Україна, південно-східна Росія), північно-східній Африці (Єгипет, Лівія, Туніс), західній Азії (Афганістан, Іран, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Сирія, Азербайджан, Грузія, Казахстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан) й Пакистані[4][5][6].
В Україні вид зростає на солончакових і солонцюватих ґрунтах — рідко на крайньому півдні Степу (Херсонська обл., Генічеський р-н, о. Куюк-Тук; Крим, берег Сиваша, вище гирла р. Біюк-Карасу)[2].
Джерела
ред.- ↑ Tetradiclis tenella // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 219. (рос.)(укр.)
- ↑ Flora of Pakistan. efloras. Процитовано 15.03.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 15.03.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 15.03.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 15.03.2020. (англ.)
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |