Сілард Немет

Словацький футболіст

Сілард Немет (словац. Szilárd Németh, 8 серпня 1977, Комарно) — словацький футболіст угорського[3][4] походження, нападник.

Ф
Сілард Немет
Особисті дані
Народження 8 серпня 1977(1977-08-08)[1][2] (46 років)
  Комарно, Західно-Словацька область, Словацька СР, ЧССР
Зріст 178 см
Вага 75 кг
Громадянство  Словаччина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
Словаччина «Слован» (Братислава)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994–1997 Словаччина «Слован» (Братислава) 61 (25)
1997 Чехія «Спарта» (Прага) 8 (0)
1998–1999 Словаччина «Кошице» 37 (20)
1999–2001 Словаччина «Інтер» (Братислава) 68 (40)
2001–2006 Англія «Мідлсбро» 117 (23)
2006 Франція «Страсбур» 9 (0)
2006–2010 Німеччина «Алеманія» (Аахен) 77 (17)
2011 Австрія «Гайнбург» 9 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994–1996 Словаччина Словаччина (U-18) 7 (7)
1995–2000 Словаччина Словаччина (U-21) 21 (9)
1996–2006 Словаччина Словаччина 59 (22)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2012–? Англія «Манчестер Юнайтед» (скаут)
2019–2020 Словаччина «Слован ІІ» (Братислава)
2020–2021 Словаччина «Комарно»
2021– Словаччина «Рогожник»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 26 червня 2022.

У 2000 році він був визнаний найкращим футболістом року у Словаччині[5], а також двічі ставав найкращим бомбардиром чемпіонату Словаччини (у 2000 і 2001 роках)[6].

Клубна кар'єра ред.

Немет розпочав свою кар'єру в братиславському «Словані», де працював під керівництвом тренера Антона Валовича. З 1994 року виступав за першу команду у чемпіонаті Словаччини, з якою двічі виграв чемпіонат Словаччини і один раз національний кубок.

Влітку 1997 року у віці 19 років перспективний нападник перейшов до празької «Спарти», президентом якої був тодішній словацький бізнесмен Юліус Режеш[7]. Його перехід у «Спарту» був рекордним для того часу, і склав 35 мільйонів крон (приблизно 1,3 млн євро)[8]. Однак у «Спарті» Сілард не зумів заграти, не забивши жодного голу у першій половині року[9]. Тоді словацькі власники клубу відправили його до клубу «Кошице», яким теж керував Режеш. З цією командою Немет також став чемпіоном Словаччини у сезоні 1997/98.

1999 року Сілард перебрався до братиславського «Інтера», де провів наступні два сезони і в обох здобув з командою «золотий дубль». При цьому обидва рази він також здобув звання найкращого бомбардира словацької Суперліги, забивши 16 і 24 голи відповідно.

Його успіхи вразили західноєвропейські клуби. Ходили сутки про перехід в міланський «Інтер», аде в підсумку Немет 12 квітня 2001 року перейшов за за 2,1 мільйона фунтів стерлінгів у англійський «Мідлсбро», підписавши 5-річний контракт[10]. У Прем'єр-лізі Англії нападник дебютувала 25 серпня 2001 року в матчі проти «Евертона», а перший гол у вищій англійській лізі забив 3 листопада 2001 року у грі проти «Дербі Каунті» (5:1)[11].

Всього у цьому клубі він забив 28 голів в понад 150 матчах в усіх турнірах, але основним гравцем так і не став, хоча і отримав прізвисько «Словацький експрес» (Slovakian Express) за те, що регулярно забивав з лавки запасних[12]. Також він з командою виграв Кубок ліги 2004 року, втім у фінальному матчі на поле не вийшов[13].

На початку сезону 2005/06 Немет отримав травму, через що зіграв лише 5 матчів, а в атаці у клубу стали виступати зіркові Якубу Аєгбені, Марк Відука, Джиммі Флойд Гассельбайнк та Массімо Маккароне, через що у січні 2006 року футболіст був проданий французькому клубу «Страсбур» за «номінальну ціну»[14]. Втім за підсумками того сезону ельзасці вилетіли до Ліги 2, після чого словак покинув Францію.

Перед сезоном 2006/07 Немет підписав дворічний контракт з клубом німецької Бундесліги «Алеманія» (Аахен)[15]. Втім вже у листопаді 2006 року стало відому про важку хворобу гравця — емболію легень після венозного тромбозу[16], через що фактично пропустив перший сезон у клубі, зігравши лише 4 матчі і забивши 1 гол — «Вольфсбургу» (2:2) 12 травня 2007 року[17]. За результатами того сезону аахенці посіли 17 місце і вилетіли до Другої Бундесліги. Там наступного сезону 2007/08 словак забив дев'ять голів і став найкращим бомбардиром своєї команди і у травні 2008 року продовжив контракт з «Алеманією» до кінця сезону 2009/10, а у кінці 2010 року завершив професіональну кар'єру через проблеми зі здоров'ям[18]. У 2011 році він потім півроку грав за аматорський австрійський «Гайнбург»[19].

Виступи за збірну ред.

У 1994—1996 роках Сілард Немет грав за юнацьку збірну Словаччини Словаччини до 18 років, а з 1995 року грав за молодіжну збірну, з якою брав участь у домашньому молодіжному чемпіонаті Європи 2000 року, де у матчі проти Англії (2:0) забив гол[20] і посів 4 місце на турнірі.

За національну збірну Словаччини Сілард дебютував 27 березня 1997 року у товариському матчі проти збірної Білорусі (4:0), вийшовши на заміну на 64 хвилині гри замість Роберта Семеніка[21]. 5 лютого 1997 року він забив свій перший гол під час товариського матчу з Коста-Рикою (2:2).

Загалом у складі національної команди Сілард провів 59 зустрічей, у яких забив 22 м'ячі і на той момент був найкращим бомбардиром збірної за її історію, поки Роберт Віттек не перевершив його досягнення[5].

Тренерська кар'єра ред.

З 2012 року працював скаутом в англійському клубі «Манчестер Юнайтед», шукаючи талантів зі Словаччини, Чехії та Угорщини[6]. Згодом повернувся на батьківщину і працював головним тренером резервної команди братиславського «Слована», а також очолював невеликі словацькі команди «Комарно» і «Рогожник».

Досягнення ред.

«Слован» (Братислава)

«Кошице»

«Інтер» (Братислава)

«Мідлсбро»

Індивідуальні ред.

Статистика ред.

Голи за збірну ред.

Перелік голів за збірну[22]
Дата Стадіон Суперник Рахунок Результат Турнір
1 5 лютого 1997 Естадіо-Насьйональ, Сан-Хосе, Коста-Рика   Коста-Рика 1–1 2–2 Товариський матч
2 7 лютого 1998 Циріон, Лімасол, Кіпр   Ісландія 1–0 2–1 Кубок Кіпрської футбольної асоціації 1998
3 8 вересня 1999 Міський стадіон, Дубниця-над-Вагом, Словаччина   Ліхтенштейн 1–0 2–0 Відбір на Євро-2000
4 16 серпня 2000 Тегельне поле, Братислава, Словаччина   Хорватія 1–1 1–1 Товариський матч
5 7 жовтня 2000 Республіканський стадіон, Кишинів, Молдова   Молдова 1–0 1–0 Відбір на ЧС-2002
6 15 листопада 2000 Діагорас[en], Родос, Греція   Греція 1–0 2–0 Товариський матч
7 27 лютого 2001 Стадіон 5 липня 1962 року, Алжир, Алжир   Алжир 1–1 1–1 Товариський матч
8 28 березня 2001 Стадіон імені Антона Малатинського, Трнава, Словаччина   Азербайджан 1–0 3–1 Відбір на ЧС-2002
9 2–1
10 5 вересня 2001 Штадіон на Сіготі, Тренчин, Словаччина   Молдова 2–1 4–2 Відбір на ЧС-2002
11 21 серпня 2002 Андрув, Оломоуць, Чехія   Чехія 1–0 1–4 Товариський матч
12 12 жовтня 2002 Тегельне поле, Братислава, Словаччина   Англія 1–0 1–2 Відбір на Євро-2004
13 2 квітня 2003 Стадіон імені Антона Малатинського, Трнава, Словаччина   Ліхтенштейн 2–0 4–0 Відбір на Євро-2004
14 3–0
15 30 квітня 2003 Штадіон под Дубньом, Жиліна, Словаччина   Греція 1–1 2–2 Товариський матч
16 2–2
17 10 вересня 2003 Штадіон под Дубньом, Жиліна, Словаччина   Республіка Македонія 1–0 1–1 Відбір на Євро-2004
18 8 вересня 2004 Тегельне поле, Братислава, Словаччина   Ліхтенштейн 5–0 7–0 Відбір на ЧС-2006
19 9 жовтня 2004 Тегельне поле, Братислава, Словаччина   Латвія 1–1 4–1 Відбір на ЧС-2006
20 8 червня 2005 Жозі Бартель, Люксембург, Люксембург   Люксембург 1–0 4–0 Відбір на ЧС-2006
21 12 листопада 2005 Вісенте Кальдерон, Мадрид, Іспанія   Іспанія 1–2 1–5 Відбір на ЧС-2006
22 1 березня 2006 Стад-де-Франс, Париж, Франція   Франція 1–0 2–1 Товариський матч

Примітки ред.

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. BDFA
  3. Népszámlálás 2011 – Németh Szilárd (угор.). nepszamlalas2011.sk. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 13 жовтня 2011. For example about me, many knew both in England and Germany that I came from Slovakia, but I'm ethnic Hungarian. (Rólam például Angliában és Németországban is nagyon sokan tudták, hogy Szlovákiából jöttem, de magyar nemzetiségű vagyok.)
  4. Nagy, Myrtil (2012). Maďari. У Myrtil Nagy (ред.). Naše národnostné menšiny. Šamorín: Fórum inštitút pre výskum menšín. с. 9. ISBN 978-80-89249-57-2.
  5. а б a.s, SITA Slovenská tlačová agentúra (28 червня 2010). Vittek najlepším slovenským strelcom na MS. Webnoviny.sk (словац.). Процитовано 26 червня 2022.
  6. а б Szilárd Németh je skautom Manchestru United - Profutbal.sk :: MS 2010 Južná Afrika. web.archive.org. 16 грудня 2013. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 26 червня 2022.
  7. Szilárd Németh sa má hlásiť na Letnej, dnes sa rozhodne o Slončíkovi - www.sme.sk. web.archive.org. 15 жовтня 2018. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 26 червня 2022.
  8. Pán futbalista, ktorý pôsobil aj v Anglicku, vo Francúzsku a v Nemecku | Madari.sk.
  9. Ve Spartě se Vršajevič nechytil. Teď s Bosnou míří do Brazílie, iDNES.cz, citováno 16. 12. 2013
  10. Boro net Nemeth. BBC News. 12 квітня 2001.
  11. Middlesbrough v Derby, 2001/02 | Premier League. www.premierleague.com (англ.). Процитовано 26 червня 2022.
  12. "No Stopping the Slovakian Express against Cottagers; He Didn't Score as Many Goals as He Should've Done but Nemeth Was a Thorn in Fulham's Side" - Evening Gazette (Middlesbrough, England), жовтня 14, 2015. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 26 червня 2022.
  13. Boro lift Carling Cup. BBC Sport. 29 лютого 2004.
  14. Striker Nemeth leaves Middlesbrough for Strasbourg. ESPN. 25 січня 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 червня 2022.
  15. Nemeth to join Alemannia Aachen. Soccerway. 28 серпня 2006.
  16. Nemeth out of hospital. Sky Sports. Процитовано 21 листопада 2014.
  17. Alemannia Aachen - VfL Wolfsburg | Bundesliga 2006/2007 — 33. Spieltag. Fussballdaten (нім.). Процитовано 26 червня 2022.
  18. Szilárd Németh: Zdravie mi už profesionálny futbal nedovolí (словац.). SME. 28 лютого 2011. Процитовано 21 листопада 2014.
  19. Happy Birthday Szilard Nemeth!, (нім.)
  20. ENG — SVK 0:2, 1998-00 UEFA European Under-21 Championship, UEFA.com, cit. 8. 6. 2013 (англ.)
  21. Strack-Zimmermann, Benjamin. Slovakia vs. Belarus. www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 26 червня 2022.
  22. Szilárd Németh. Процитовано 21 листопада 2014.

Посилання ред.