Сікорський Вадим Іванович

Сікорський Вадим Іванович
Народився	11 листопада 1958 (65 років)
Громадянство	СРСР → Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
	Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сікорський.

Вади́м Іванович Сіко́́рський (нар. 11 листопада 1958) — український режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України (2007).

Життєпис ред.

Походить із родини військового льотчика. Дитинство провів у Владивостоці. До Львова переїхав після закінчення школи — за рік до батькової демобілізації. 1978 року закінчив навчально-театральну студію підготовки акторських кадрів при театрі ім. М. Заньковецької — навчався у Сергія Данченка, працював в театрі.

1989 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого — режисерський факультет, майстерня Леоніда Олійника.

Працює режисером-постановником Львівського національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької.

Лауреат міжнародних конкурсів та фестивалів.

Режисерські роботи ред.

Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької (м. Львів)

1999, 14 грудня — «Загадкові варіації» за однойменною п'єсою Еріка Еммануеля Шмітта^[1]
2001, 10 лютого — «Ханума» Авксентія Цагарелі
2004, 21 травня — «Арт» Ясміни Рези
2006, 17 грудня — «Амадей» Пітера Шеффера
2009, 26 вересня — «Троє товаришів» за романом Еріха-Марії Ремарка
2010, 30 жовтня — «Небилиці про Івана, знайдені в мальованій скрині з написами» Івана Миколайчука
2012, 25 лютого — «Гамлет у гострому соусі» Альдо Ніколаї
2012, 9 травня — «Тільки у Львові — Бум, Пім, Пім»
2012, 20 Жовтня — «Вернісаж» Вацлава Гавела
2013, 21 вересня — «Пропала грамота» Івана Драча за мотивами повісті Миколи Гоголя^[2]
2015, 27 лютого — «Вій, вітерець!» Яніса Райніса
2016, 26 березня — «Голий король» Євгена Шварца
2017, 10 червня — «Ревізор» за п'єсою Миколи Гоголя
2018, 28 жовтня — «Гуцульський рік» Гната Хоткевича
2019, 17 березня — «Емігранти» Славомира Мрожека
2019, 9 листопада — «Із життя комах» Карела та Йозефа Чапеків
2021, 24 лютого — «Конотопська відьма» за повістю Григорія Квітки-Основ'яненка
2021, 17 липня — «Злодій» Василя Стефаника
«Арена» І. Фрідберг
«Василь Свистун, молодий козак, великий баламут» В. Герасимчук
«Дім божевільних» Е. Скарлетті
«Історія коня» Лев Толстой
«Кармен» інсценізація В. Сікорський за П. Меріме
«Кнок» Ж. Ромен
«Коза Дереза» М. Лисенко
«Криваве весілля» Ф. Г. Лорка
«Моя професія — сеньйор з вищого світу» Д. Скарніччі, Р. Тарабузі
«Ніч на полонині» за драматичною поемою Олександра Олеся
«Пан Коцький» М. Лисенко
«Політ над гніздом зозулі» К. Кізі, Д. Вассермен
«По щучому велінню» Марко Кропивницький
«Рисове зерно» А. Ніколаї
«Тригрошева опера» Б. Брехт
«Штани» Ференца Дунаї

Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр

«Жанна» О. Галін
«Рисове зерно» А. Ніколаї

Тернопільський академічний обласний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка

«Арт» Я. Реза
«Дім божевільних» Е. Скарлетті
«Штани» Ференца Дунаї
«Кайдашева сім'я» І. Нечуй-Левицький

Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської

«Пан мандатом» С. Воробкевич
«Барбара» П. Путнинь
2017, 21 жовтня — «Павлинка» Янка Купала
2021, 7 травня — «Ніч на полонині» за драматичною поемою Олександра Олеся^[3]

Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича

«Аничка» І.Озаркевича

Перший український театр для дітей та юнацтва (м. Львів)

«Ромео і Джульєта» В. Шекспіра

Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр імені Миколи Садовського

«Рисове зерно» А. Ніколаї
«Політ над гніздом зозулі» К. Кізі, Д. Вассермен
«Хелемські мудреці» М. Гершензон

Різні театри

«Замшевий піджак» Станіслав Стратієв
«Любов і мундир» Ф. Мольнар
«Переможець і переможений» Л. Гюбнер
«Професіонал» Душана Ковачевича

Примітки ред.

↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (17 вересня 2020). Ерік-Емманюель Шмітт. Український зріз 2020 (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2021-7-15.
↑ Марічка ІЛЬЇНА (24 вересня 2013). Що, що…... – «Пропала грамота» від заньківчан! (укр.). Портал «Львівська Пошта» №104 (1429). Процитовано 2021-7-15.
↑ Про людські стосунки та любовний трикутник: у Чернівецькому театрі відбудеться прем`єра драматичної поеми (укр.). «Шпальта медіа». 5 травня 2021. Процитовано 2021-5-6.

Джерела ред.

Театр імені Марії Заньковецької
Довідка Леополіса^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Глядач і театр. Розмова на рівні.

[Шмітт-1] Сергій ВИННИЧЕНКО (17 вересня 2020). Ерік-Емманюель Шмітт. Український зріз 2020 (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2021-7-15.

[Пропала_грамота-2] Марічка ІЛЬЇНА (24 вересня 2013). Що, що…... – «Пропала грамота» від заньківчан! (укр.). Портал «Львівська Пошта» №104 (1429). Процитовано 2021-7-15.

[Ніч_на_полонині._Шпальта-3] Про людські стосунки та любовний трикутник: у Чернівецькому театрі відбудеться прем`єра драматичної поеми (укр.). «Шпальта медіа». 5 травня 2021. Процитовано 2021-5-6.

[1]

[2]

[3]

Сікорський Вадим Іванович

Народився	11 листопада 1958(1958-11-11) (65 років)
Громадянство	СРСР → Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого

Нагороди та премії