Сіді ібн Ібрагім аль-Тарас
Сиди ібн Ібрагім ібн Хасдай аль-Тарас (іврит: סידי בן אברהם בן חסדאי אלתראס) (арабська: سيدي بن ابراهيم بن حدادي التاراس) також називають Сідіи ібн аль-Тарас - сефардський караїмський учений ХІ століття.
Сіді ібн Ібрагім аль-Тарас | |
---|---|
Народився в сім'ї Аль-Тарас в Кастилії, Іспанія, близько 1065 року. У кількох джерелах, написаних Йосипом бен Цадіком та Авраамом ібн Даудом, йдеться про те, що в перші роки Аль-Тарас став учнем караїмського вченого Єшуа бен Єгуди. Зрештою він повернувся до Іспанії, поселившись коло Андалусії, де намагався знайти караїмських послідовників серед равіністів. Це зробило Аль-Тараса надзвичайно суперечливою фігурою, що призвело до вигнання караїмів у Кастилії Альфонсом VI, на якого місцеві єврейські громади чинили тиск.[1][2]
Примітки ред.
- ↑ Al-Tarās, Sīdī Ibn | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 16 липня 2020.
- ↑ ALTARAS - JewishEncyclopedia.com. www.jewishencyclopedia.com. Процитовано 21 серпня 2020.