Шутнівці

Шутні́вці — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Шутнівці
Шутнівці на річці Смотрич Шутнівці на річці Смотрич
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада
Основні дані
Населення	384
Площа	0,686 км²
Густота населення	559,77 осіб/км²
Поштовий індекс	32376
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°35′50″ пн. ш. 26°37′09″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	32372, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Устя
Карта
Шутнівці
Шутнівці
Мапа
Шутнівці у Вікісховищі

Назва

За місцевими переказами село Шутнівці отримало свою назву від того, що ця територія, вкрита лісами, слугувала для розважальних зустрічей місцевих поміщиків і городян з Кам'янця, які влаштовували тут полювання на звірів та за міські пікніки.

Географія

Село Шутнівці розташовується за 12 км від Кам'янця-Подільського на річці Смотрич (між вищими по течії Панівцями та нижчими по течії Цвіклівцями). Річка Смотрич, що омиває нижню частину населеного пункту, створила сприятливі умови і для проживання, і для відпочинку. Власне тому одну з частин Шутнівців колись віддали під будівництво дачного кооперативу.

Місцеві умовно ділять село на чотири кути: гора, долина, дачі та кар'єр.

Клімат

Шутнівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.

Історія

Поселення відоме історичних документах зі другої половини XVII століття та було тісно пов'язане з сусідніми Панівцями.

Свого часу село належало панам: Потоцьким, Коссаковським, Вельгорським, від 1759 – Стажинським.

Від початку XVIII століття селі була дерев'яна Преображенська церква, яка близько 1746 року згоріла від блискавки. У 1747 збудовано й освячено нову церкву – також Преображенську, також дерев'яну. Дзвіниця біля неї з'явилася в 1828 році. А згоріла 21 травня (2 червня) 1881 року за переказами місцевих також від блискавки. Через рік після пожежі збудували дерев'яну церкву з матеріалів, куплених за 80 карбованців у селі Довжок.

У 1835 році до Шутнівців приписали частину сусіднього села Панівці, яке було відоме як «Нижні Панівці», але 1881 року Нижні Панівці знову повернули до складу Пановецького приходу.

При пожежі церкви вигоріло майже все село в 1881 році. Існує легенда, що нібито місцевий священик хотів перенести храмове свято на інший день, не робочий, натомість блискавка, яка влучила в церкву, стала гнівом Божим, своєрідним покарання за такі вольності.

12(24) квітня 1888 року закладено новий кам'яний храм, урочисто освячено 13(25) жовтня 1891. Церкву в ім'я святого Григорія, просвітителя Вірменії збудовано на кошти довжицької поміщиці, княгині Ганни Хілкової в пам'ять про її покійного чоловіка Григорія Хілкова. Разом з храмом було зведено і кам'яну 3-ярусну дзвіницю. Серед ікон, які Хілкова пожертвувала храму, була невелика стародавня ікона Божої Матері Троєручиці. У радянський період церква зачинена, а в часи войовничого атеїзму двіницю та ікону було знищено. У наш час заново написано копію ікони й 14 травня 2006 повернено у Свято-Григоріївську церкву завдяки пожертвам кам'янчанина Віктора Миронюка.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

Населення становить 384 осіб за даними 2001 року.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Інфраструктура

Фельдшерський пункт у Шутнівцях

Шутнівці повністю газифіковані. Діє фельдшерський пункт. Приміщення школи після закриття розділили навпіл. Частина залишилася за клубом та бібліотекою, а частину віддали в оренду.

Економіка

В селі працює ПП «Астарта-2005», засноване Шутнівцях лютому 2005 року. Також є комбікормовий завод та сільськогосподарське підприємство ТОВ «Дари+Поділля». Аграрії орендують шутнівецькі землі.

Спорт

Село має аматорську футбольну команду «Астра» (Шутнівці), яка періодично грає чемпіонаті Кам’янець-Подільського району з футболу.

Відомі люди

Уродженці

• Любенчук Микола Іванович — народний депутат України першого скликання (1990—1994).
• Ірха Василь Іванович — хоровий диригент, педагог, Заслужений працівник культури України, професор, Заслужений діяч мистецтв України, академік Української академії наук.

Проживали, перебували

• Хілкова Ганна Михайлівна — власниця Довжоцького ключа з п'яти поселень, фундаторка нової будівлі церкви у селі Шутнівці.

Світлини

• 
  Дорожній знак при в'їзді в село
• 
  Свято-Григорівська церква
• 
  Річка Смотрич біля села

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.