Сусеон
| Сусеон | |
|---|---|
 | |
| 56°50′34″ пн. ш. 12°34′42″ сх. д. / 56.84277777780577168° пн. ш. 12.57833333336077608° сх. д. | |
| Витік | |
| Гирло | протока Каттегат |
| • координати | 56°50′28″ пн. ш. 12°34′36″ сх. д. / 56.841333° пн. ш. 12.576722° сх. д. |
| Країни: |
 Швеція |
| Прирічкові країни: |
Швеція |
| Регіон |
Гальмстад Фалькенберг |
| Довжина |
20 км — без річки Мусторпсон,[1] 52 км — разом з річкою Мусторпсон[1] |
| Площа басейну: | 450 км²[1][2] |
| Середньорічний стік | 7,4 м³/с[1] |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Сусеон (швед. Suseån) — мала річка на півдні Швеції, у лені Галланд. Довжина річки становить 52 км,[1] площа басейну — 200 км²,[1][2] середня річна витрата води — 7,4 м³/с, мінімальна витрата води на день — 0,2 м³/с.[1] На річці побудовано 4 ГЕС малої потужності.[3]
Географія ред.
Річка Сусеон бере початок від злиття двох річок — Мусторпсон (швед. Mostorpsån) і Сліссон (швед. Slissån), впадає у протоку Каттегат на 8 км південніше гирла річки Етран. Довжина річки Сусеон від злиття Мусторпсон і Сліссон становить 20 км. Якщо розглядати Мусторпсон частиною Сусеон, довжина річки становить 52 км. Територія річкового басейну зайнята переважно лісами й сільськогосподарськими угіддями, що займають 54 % й 26 % території відповідно. Озера займають лише 1 % території басейну.[1]
У річку на відстань до 34 км і у її притоку Сліссон на відстань до 35 км до греблі у селі Квібілль (швед. Kvibille[sv]) на нерест заходить лосось. На ГЕС, побудованих на річці, є рибопропускні споруди. Перешкодою для міграції риби може стати низький рівень води у посушливий сезон.[1]
ГЕС ред.
На річці побудовано 4 ГЕС загальною встановленою потужністю 0,76 МВт та з середнім річним виробництвом близько 3,6 млн кВт·год.[3]
Посилання ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л The River Suseån. // Erik Degerman, Mikael Andersson, Håkan Häggström and Jens Persson. HELCOM, 2011 Salmon and Sea Trout Populations and Rivers in Sweden — HELCOM assessment of salmon (Salmo salar) and sea trout (Salmo trutta) populations and habitats in rivers flowing to the Baltic Sea. Balt. Sea Environ. Proc. No. 126B. — Helsinki: HELCOM — Baltic Marine Environment Protection Commission — Helsinki Commission. — 2011. P. 73 — 76. ISSN 0357-2994 (англ.)
- ↑ а б Christina Thoms-Hjärpe. Län och huvudavrinningsområden i Sverige [Архівовано 2013-11-09 у Wayback Machine.]. — Faktablad nummer 10. — Norrköping: Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut. — November, 2002. (швед.) на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
- ↑ а б Suseån на сайті vattenkraft.info — Info om Svensk vattenkraft.(швед.)