Султанський Ісаак Мордехайович
Ісаак Мордехайович Султанський (1824, Луцьк — 1899, Бахчисарай) — старший газзан і вчитель-меламед на Півдні Російської імперії. Видатний караїмський проповідник, співець-мітпаллель, вчений і педагог.
| Ісаак Мордехайович Султанський | ||
| ||
|---|---|---|
| ||
| ||
| ||
| Національність: | караїм | |
| Народження: | 1824 Луцьк | |
| Смерть: | 1899 Бахчисарай, Російська імперія | |
| Похований: | Балта-Тіймєз | |
| Батько: | Мордехай Султанський | |
| Діти: | Йосип | |
Біографія ред.
Ісаак Султанський народився в караїмській сім'ї луцького гахама Мордехая Султанського, відомого проповідника і вчителя-наставника. Невдовзі вся родина перебралася до Криму, в головне місто караїмів Чуфут-Кале. Там Ісаак навчався в початковій школі, але більшість знань він почерпнув у батька та батькових друзів на приватній основі (багатий і впливовий батько-проповідник міг це собі дозволити)[1]. Набувши достатніх знань він уже міг сам викладати, тож став меламедом в початковій школі Одеси, а потім і газзаном в місцевій караїмській громаді.
Загалом Ісаак Султанський впродовж 60 років віддавав себе служінню караїмській громаді: як учитель-меламед навчав дітей та юнаків; як відомий проповідник і старший газзан в Одесі, Євпаторії, Севастополі, Сімферополі та Бахчисараї. У його мідрашах навчалилися: Сінані Ісаак Йосипович, (автор «Історії виникнення і розвитку караїзму» в 2-х частинах), Леві-Бабович Товія Симович (письменник і Каїрський гахам), Султанський Йосип Ісаакович (відомий київський газзан та меламед)[2].
Сучасники газзана Ісаака Султанського підмічали його ґрунтовні знання з літератури та караїмської мови, а також прихильність до вивчення караїмами російської мови, що йшло врозріз із консервативним середовищем караїмської духовної верхівки. Крім того, він досконало володів голосом (тенор) і був знаним мітпаллелем (співцем), що виконував релігійні та світські піснеспіви караїмів. Мистецьки володіючи словом, Ісаак Мордехайович склав чимало проповідей та настанов караїмською мовою та, з плином часу, вони не збереглися.
Завдячуючи своїй праці на користь караїмської спільноти, Ісаак Мордехайович Султанський став продовжувачем караїмської династії проповідників-газзанів Султанських.
Родина ред.
Родина Ісаака Мордехайовича також знана серед караїмської спільноти[3]:
- Батько, Султанський Мордехай Йосипович, видатний караїмський старший газзан і вчитель в Чуфут-Кале та Херсоні, гахам в Луцьку. Видатний караїмський проповідник, богослов, вчений-історик, письменник і педагог. Написав 16 книжок з проповідями, настановами і полемікою щодо суперечки караїмів і талмудистів[4].
- Син, Султанський Йосип Ісаакович, караїмський вчений і вчитель, очолював посаду меламеда та старшого газзана, а останні 39 років перебував на службі в київській караїмській громаді[5].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Ганкевич В. Ю. «Очерки истории крымскотатарского народного образования (реформированиеэтноконфессиональных учебных заведений мусульман в Таврической губернии в XIX — начале XX века». — Сімферополь, 1998 р. 26, с. 32, 33.
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка)(рос.) - ↑ Учні Султанського Ісаака Мордехайовича. www.jearc.info. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 19. 08. 2015.(рос.)
- ↑ Родовід Султанського Мордехая Йосиповича. ru.rodovid.org. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19. 08. 2015.(рос.)
- ↑ Вважався одним з найбільш видних представників караїмської науки в XIX столітті і вважав, що караїми Східної Європи мають відмінне від євреїв-талмудистів походження (тобто відмінні від десяти колін ізраїлевих). unienc.ru. Процитовано 18. 08. 2015.(рос.)
- ↑ Син і учень відомого караїмського вченого і педагога Ісаака Мордехайовича Султанського. Він добре знав рідну і давньоєврейську мови, богослов'я, а також твори караїмських та єврейських класиків. Крім того, Султанський мав голос — бас та музичний слух і відрізнявся рідкісною добродушністю. dic.academic.ru. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 19. 08. 2015.(рос.)
Джерела ред.
- Б. С. Ельяшевич. «Караимский биографический словарь (с конца VIII в. до 1960 г.)». // Караїми. 2-e видання. — Москва: РАН, 1993(рос.).
Посилання ред.
- Про Султанського Мордехая Йосиповича [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]
