Вікіпедія

Стюарт Голройд

письменник

Стюарт Голройд (англ. Stuart Holroyd; нар. 10 серпня 1933, Бредфорд, графство Йоркшир) — британський письменник[2], який став відомим за написання філософських та критичних робіт у тісній співпраці з письменниками Коліном Вілсоном і Білом Гопкінсом, але відтоді багато писав на теми парапсихології, контактів з позаземним життям, статевої любові та інше.

Стюарт Голройд
Stuart Holroyd
Народився 10 серпня 1933(1933-08-10)[1] (90 років)
Бредфорд, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Діяльність письменник
Alma mater Університетський коледж Лондона (не закінчив)

Життєвий шлях ред.

Син Томаса Голройда і Едіт (Кінг) Голройд Стюарт Голройд відвідував Університетський коледж Лондона (1957-58), проте покинув навчання, так і не завершивши його[3].

Він опублікував свою першу збірку «Вихід з Хаосу» в 1957 році у віці двадцяти трьох років. Той же самий видавець Віктор Голанц опублікував першу книгу друга Голройда Коліна Вілсона, котра мала назву «Аутсайдер». Вілсон і Голройд разом з новелістом Білом Гопкінсом були учасниками літературного руху, відомого як «Люті молоді люди»[4]. У тому ж році Голройд, Вілсон і Гопкінс написали есе до «Декларації» — антології висловлювань письменників і художників, яких згодом справедливо чи помилково вважали «злими молодими людьми» (куди були включені такі автори як Джон Осборн і Кінґслі Еміс, Доріс Лесінг і режисер Ліндсей Андерсон)[5]. 9 березня 1958 року в театрі Ройал-Корт[6] була поставлена гра Голройда «Десятий Шанс»; колотнеча глядачів під час вистави та подальше протистояння у приміщенні театру за участі Канета Тайнана, Крістофера Лоґа і Коліна Вілсона були висвітлені у пресі[7].

Книга «Поява з Хаосу» є літературним / психологічним дослідженням кількох сучасних поетів. Наступна книга Голройда «Політ і Переслідування» (1959) вважається автобіографічним оглядом досліджень «духовних цінностей».

У 1961 році Голройд одружився з Сьюзан Джой Бенет. Протягом шістнадцяти років Голройд не публікував ніяких інших книг, за винятком підручника з англійської літератури («Англійська творча уява»). Книга «Протилежності; Особистий Прогрес», яка з'явилася у 1975 році була мемуарами «злих» років кінця 1950-х, містить портрети Вілсона і Гопкінса[8].

Голройд згодом звертався до різних тем, писав серію книг про паранормальні явища, парапсихологію, інопланетне життя, гностицизм і філософію Крішнамурті -робота, яку він згодом описав як «збезчещення» на літературному ринку[9].

Його остання публікація «Марнування його дорогоцінного часу» (Пронойа Букс 2013) описує «літературні 1950-і роки та любов до живих мемуарів» є перевиданням тексту «Протилежностей» з істотними доповненнями, котрі взяті з журналів, листування та інших ранніх творів поєднані з роздумами сучасників.

Примітки ред.

  1. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ Contemporary Authors (Thomson Gale, 1 January 2004)
  3. ↑ Holroyd, Stuart (1959). Flight and Pursuit. London: Victor Gollancz Ltd.
  4. ↑ Kalliney, Peter (2006). The Oxford Encyclopedia of British Literature. Oxford University Press. ISBN 0-19-516921-2.
  5. ↑ Maschler, Tom, ред. (1957). Declaration. London: MacGibbon and Kee.
  6. ↑ Ratcliffe, Michael. Angry young men (act. 1956–1958). Oxford Dictionary of National Biography. Процитовано 4 May 2012.
  7. ↑ "Sloane Square Stomp", Time, Monday, 24 March 1958
  8. ↑ Holroyd, Stuart (1975). Contraries: A Personal Progression. London: The Bodley Head Ltd.
  9. ↑ His Dear Time's Waste, Pronoia, 2013: introduction
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стюарт_Голройд&oldid=42225640