Вікіпедія

Стуршенська потвора

Стуршенська потвора, також відома як Біргер (швед. Storsjöodjuret) — нерозпізнана таємнича тварина чи група тварин (криптид), чию появу зафіксовано на шведському озері Стуршен. Озеро є найбільшою за кількістю води прісноводною водоймою північної Швеції. Разом зі Сніговою людиною (єті, біґфутом) та шотландською Нессі є найбільшим викликом для сучасних криптозоологів. Більшість науковців вважають зібрані на сьогодні докази непереконливими.

Загальний опис ред.

Стуршенську потвору місцеві жителі, згідно переказів та давніх свідчень, описують як велику змію або ж водяну рептилію з декількома горбами на спині й собачою (або ж котячою) головою. Зазвичай вказують довжину більше 6 метрів та горби на спині.

Легенда ред.

Давно два тролі Ята і Ката варили в своїх чанах чарівний трунок-ель на березі озера Стуршен. День у день, тиждень за тижнем, довгі роки вони виварювали своє вариво, додаючи в нього все нові і нові компоненти. Весь цей час вони не знали, що у них вийде і були вкрай здивовані результатом, коли одного вечора з одного з котлів пролунав дивний звук, одночасно схожий на виття, стогін і плач. А потім раптом пролунав сильний вибух, і дивовижна, схожа на чорну змію, істота з котячою головою вистрибнула з котла і пірнула в озеро. У воді їй дуже сподобалося, і чудище розрослося до неймовірних розмірів, почавши, з часом, вселяти страх у людей, що жили довкола озера й спостерігали його. Врешті-решт, та потвора виросла до таких розмірів, що змогла, пропливши навколо острова Фрьосен, схопити себе за власний хвіст. Кеттіль Рунске (Kettil Runske) за допомогою вкрадених у Одіна могутніх рун зумів зв'язати Стуршеудьюрета (потвору) і ув'язнити його в камінь, який і по нині стоїть на острові Фрьосен. Змій і руни, що його сковують — зображені на тому камені і, згідно з пророцтвом, одного разу з'явиться людина, здатна зрозуміти руни, яка, прочитавши їх, випустить монстра на свободу.

Історія свідчень ред.

Загалом, вперше суспільний резонанс по монстру озера Стуршен припав на кінець 19-го століття. Про потвору написали загальношведські видання, а поголос дійшов навіть до короля. Завдяки королівській опіці Оскара ІІ, було створену групу ентузіастів-дослідників, які почали збирати свідчення про це явище в місцевих мешканців. Хоча, значної наукової сили ці дані не принесли, але описи явища тогочасними очевидцями мали значний потенціал для майбутніх поколінь дослідників.

Феномен в масовій культурі ред.

Інформація про Стуршенську потвору в XX столітті вийшла за межі краю, завдяки публіцистичним публікаціям-розвідкам. Відтак шведські письменники, журналісти та працівники культурної сфери почали, час від часу, експлуатувати цю тему в своїх творах. Здебільшого це книжки та інформаційні сюжети на телебаченні.

Книжки:

  • «Storsjöodjuret» (2013) → шведського письменника Йонаса Мострьома (Jonas Moström);
  • «Storsjöodjuret» (1959) → шведського письменника Кнута Сведєланда (Svedjeland, Knut);
  • «Musfar och storsjöodjuret» (1973) → шведської письменниці Інги Вестерланд (Westerlund, Inga);

Відео-сюжети:

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

  • Rentzhog, Sten (editor); Jan-Öjvind Swahn; Stefan Brink; et al. (1989). Jämten 1990. «Östersund»: Jamtli/Jämtlands läns museum.
  • Olsson, Peter (1899). «Storsjöodjuret: framställning af fakta och utredning». Östersund: Jämtlandspostens boktryckeri. Libris 1645112
  • Svedjeland, Knut (1959). «Storsjöodjuret». Östersund: S-förl. Libris 1964098
  • Sjögren, Bengt (1980). «Berömda vidunder». Laholm: Settern. Libris 8375207. ISBN 91-7586-023-6
  • Oscarsson, Ulla (1986). «Storsjöodjuret»: Östersund: Jämtlands läns museum. Libris 7748688. ISBN 91-85390-95-X
  • Sundberg, Jan-Ove (1995). «Storsjöodjuret, Seljordsormen, Nessie och andra sjömonster». Täby: Larson. Libris 7406134. ISBN 91-514-0302-1

Посилання та джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стуршенська_потвора&oldid=38674332