Вікіпедія

Строгови

фільм 1976 року

«Строгови» (рос. «Строговы») — радянський восьмисерійний драматичний телевізійний художній фільм, знятий у 1976 році режисером Володимиром Венгеровим за однойменним романом Георгія Маркова на кіностудії «Ленфільм».

Строгови
рос. Строговы
Жанр драма
Режисер Володимир Венгеров
Сценарист Георгій Марков
Едуард Шим
Володимир Венгеров
У головних
ролях		 Борис Борисов
Людмила Зайцева
Герман Новиков
Сергій Медведський
Людмила Арініна
Оператор Лев Колганов
Едуард Розовський
Композитор Ісаак Шварц
Художник Віктор Волін
Кінокомпанія «Ленфільм»
Тривалість 559 хв. (8 серій)
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1976
IMDb ID 0072569

Фільм має продовження під назвою «Сіль землі» (1978), а також «Прийдешньому віку» (1985).

Сюжет ред.

Ще в кінці XIX століття поблизу далекого тайгового села Вовчі Нори купець Голованов завів кілька пасік. На одну з них він ставить на господарство селянина Захара Строгова (Медветський) з дружиною Агафією (Арініна). З ними живе дорослий син Матвій Строгов (Борисов) і Анна (Зайцева), його молода дружина. Під час полювання Матвій зі своїм дядьком, дідом Фішкою (Новиков) знаходять труп старателя, а з ним — кілька невеликих золотих самородків. Дід Фішка, не бажаючи брати на душу гріх крадіжки, відправляє Матвія із знахідкою в повіт до урядника. Однак, влада не вірять цій розповіді і затримує їх обидвох на кілька тижнів для проведення дізнання. Слідчий, в деталях розпитавши про місце, де було знайдено труп, і не знайшовши за Строговим провини, випустив їх. Анна народжує сина, наступної весни Матвія забирають в солдати.

Слідчий з повіту, який допитував Матвія, разом з компаньйоном організовує невелику експедицію для пошуків золотої жили в місцях самогубства старателя. Показувати їм дорогу підряджається Степан Зимовський, що живе окремо зі своєю дружиною недалеко від пасіки Строгових. Зрозумівши мету приїзду гостей з міста, Степан заводить їх у болотяну твань. Слідчий з компаньйоном гинуть, Зимовський поргрожує супроводжуючим їх мужикам, в минулому каторжанам, звалити всю провину на них. Ті зображують покірність, але вночі біжать від Степана в тайгу, запаливши перед цим його будинок. Свідком підпалу став дід Фішка. Відслуживши п'ять років, додому повертається Матвій. У їхній будинок на пасіці проситься на постій незнайомець, Тарас Бєляєв, нібито гірничий інженер, який приїхав у відпустку. Матвій тягнеться до освіченого городянина, поступово у них складається міцна дружба. Під час ведмежого полювання на барлозі звір напав на Матвія, але Тарас кількома пострілами з револьвера вбив тварину. Він зізнався пораненому Матвію, що є політкаторжанином, який втік. Бєляєв повертається в місто, але там його заарештовує поліція. Матвій за посередництва молодшого брата Власа Строгова влаштовується у в'язницю наглядачем, щоб допомагати Тарасу тримати зв'язок з революційним підпіллям.

Анна Строгова, не порозумівшись з батьками чоловіка, їде в село до матері. Там до неї проявляє увагу Дем'ян Штичков, багато років закоханий в цю жінку. Він пропонує їй розлучитися з чоловіком, але та відмовляє і їде в місто. Матвій активно допомагає Тарасу Бєляєву, знайомиться з іншими революціонерами. У Строгових народжується другий син. Починається Російсько-японська війна, всіх молодих чоловіків забирають в солдати. Дем'ян Штичков, позичаючи односельчанам зерно на грабіжницьких умовах і не маючи гідної відсічі від старих і жінок, заганяє в кабалу майже все село.

У ролях ред.

Знімальна група ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Строгови&oldid=39295051