Стреленко Олександр Валентинович

Олександр Валентинович Стреленко (нар. 27 жовтня 1961 року) — український військовик, миротворець, командир 62-го окремого механізованого батальйону 6-ї окремої механізованої бригади, підполковник Збройних сил України.

Стреленко Олександр Валентинович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 27 жовтня 1961(1961-10-27) (62 роки)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування 6 ОМБр
Командування
2004 6-та окрема механізована бригада (Україна) 62-й окремий механізований батальйон
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Медаль «Захиснику Вітчизни»

Біографія ред.

Народився 27 жовтня 1961 року на Хмельниччині. Проживав у Славуті.

У 2004 році брав участь у миротворчій місії в Іраку у складі 6 ОМБр, був командиром 62-го окремого механізованого батальйону[1][2][3].

На виборах до Хмельницької міської ради 2006 року балотувався від партії Блок Юрія Кармазіна[4].

Нагороди ред.

  • Медаль «Захиснику Вітчизни» (28 травня 2003) — за вагомий особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету України та її Збройних Сил, підтримання миру і стабільності у різних регіонах світу[5];
  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (2004) — за вагомий особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету Збройних Сил України, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов'язку[6];

Примітки ред.

  1. ТРЕТИЙ ПОШЕЛ... www.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  2. Цаплиенко, Андрей (3 серпня 2005). На линии огня. "Миссия выполнена". podrobnosti. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  3. УКРАЇНА В ІРАКУ: БАТАЛЬЙОНИ ПРОСЯТЬ ВОГНЮ. DT.ua. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  4. Стреленко Олександр Валентинович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №441/2003. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №509/2004. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.