Вікіпедія

Сторожинець

село в Чернівецькій області (Україна)

Сторожинéць — місто в Україні, в Чернівецькому районі Чернівецької області, важливий історичний осередок Буковини. Центр Сторожинецької міської громади.

Сторожинець
Герб Сторожинця Прапор Сторожинця
У центрі міста
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Сторожинецька міська громада
Засноване XIV століття
Перша згадка 1448
Статус міста від 1854 року
Населення ▼ 14 077 (01.01.2022)[1]
 - повне ▼ 14 077 (01.01.2022)[1]
Площа 25,8 км²
Поштові індекси 59000–59004
Телефонний код +380-3735
Координати 48°09′35″ пн. ш. 25°42′54″ сх. д. / 48.15972° пн. ш. 25.71500° сх. д. / 48.15972; 25.71500Координати: 48°09′35″ пн. ш. 25°42′54″ сх. д. / 48.15972° пн. ш. 25.71500° сх. д. / 48.15972; 25.71500
Висота над рівнем моря 366 м
Водойма р. Серет, Дубовець
Назва мешканців сторожинча́нин
сторожинча́нка
сторожинча́ни
День міста третя неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Сторожинець
До обл./респ. центру
 - автошляхами 23,6 км
До Києва
 - автошляхами 545 км
Міська влада
Адреса 59000, м. Сторожинець, вул. Грушевського, буд. 6
Вебсторінка Сторожицька міська рада

CMNS: Сторожинець у Вікісховищі

Мапа
Сторожинець. Карта розташування: Україна
Сторожинець
Сторожинець
Мапа

Харчова і лісова промисловість; лісовий технікум.

Місто Сторожинець, після Чернівців, одне з найбільших, найгарніших, найбагатших на визначні місця куточків області. Сторожинець — справжнє місто-сад. На одного мешканця тут в середньому припадає понад сорок квадратних метрів зелених насаджень. Цей квітучий районний центр вабить гостей тінистими парками і садами, прямими вулицями, гарними, ошатними будівлями, пам'ятниками.

Гордістю Сторожинця є державний дендропарк, який розташований на території лісового технікуму. Тут росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Крім цього, є розсадник площею 5 гектарів, два штучні ставки, альпінарій, ботанічний майданчик.

Назва мовами народів, які тут жили ред.

Географія ред.

Місто розташоване біля підніжжя Карпат над річкою Серетом (а також Дубовець), на українсько-румунському етнічному кордоні. Відстань до облцентру становить близько 23 км і проходить автошляхом Р62.

Клімат ред.

Сторожинець має помірно-континентальний клімат, характерний для Центральної та Східної Європи. Крім того, річну погоду можна описати короткою весною, зазвичай помірно теплим літом, а також тривалою осінню та зимою.

Історія ред.

Сторожинець вперше згаданий у грамоті молдавського господаря Романа ІІ з 1448 року, як сторожовий пост на Сереті. Першими мешканцями поселення були лісоруби. Наступного разу Сторожинець згадується у 1476 році, як власність молдавського феодала Тодорахі Сорочану.

В 1774 році Австро-Угорщина прилучила до себе Буковину, а з нею — Сторожинеччину. Початок нового століття став початком великих змін, масово прибували австрійці, німці. Почали діяти школи з німецькою, румунською, та українською мовами викладання.

З другої половини XIX століття почалось швидке зростання населення міста з прибуттям у місто євреїв. З'їжджаються угорські та румунські комерсанти, судові й банківські чиновники, більшість з яких були євреями. Будуються цегельний і лісопильний заводи, ґуральня, залізнична лінія Глибока — Сторожинець — Берегомет. 1854 року Сторожинець отримав статус міста, тоді ж було утворено Сторожинецький повіт[2] у складі Герцогства Буковина. До кінця ХІХ століття і на початку ХХ століття місто було населене в основному євреями.

1900 року в греко-католицькому храмі міста відслужив службу відомій епіскоп, а пізніше – митрополит української греко-католицької церкві Андрій Шептицький. У 1903 році у Сторожинці відкрито приватну гімназію. 21 травня 1904 року Сторожинець отримав статус повітового міста. Торгівля, індустрія, сільське господарство, наука, освіта і культура розвивалися високими темпами. Але почалася Перша світова війна, яка закінчилася для краю новим статусом: Північна Буковина стала частиною королівської Румунії. У 1921 році офіційною стала одна мова — румунська, а українську мову заборонено.

 
Меморіал, присвячений містянам-жертвам Голокосту (Холон, Ізраїль)

У 1940 році 28 червня Північна Буковина була зайнята радянськими військами. А вже 5 липня 1941 року вулицями Сторожинця проходили війська нацистської Німеччини і Румунії. Місто стало центром однойменного румунського повіту. У 1941—1943 роках усе єврейське населення міста було знищено або заслано у концтабори Трансністрії. Після румунсько-німецької окупації Сторожинець був захоплений військами ЧА Першого Українського фронту в березні 1944 року.

2 червня 1957 року розпочалося видання районної газети українською та румунською мовами.

Станом на 1989 рік основою економіки міста були харчова та деревообробна промисловість.

З 24 серпня 1991 року Сторожинець входить до складу незалежної України.

2000 року споруджено греко-католицьку церкву Різдва Пресвятої Богородиці.

29 вересня 2016 року шляхом об'єднання Сторожинецької міської ради та сільських рад, місто стало адміністративним центром — Сторожинецької міської громади.[3]

Населення ред.

У 1975 році чисельність населення становила 11 600 мешканців.

У січні 1989 року чисельність населення становила 14 500 осіб.

Національний склад ред.

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[4]:

Національність Відсоток
українці 74,31 %
румуни 17,23 %
росіяни 4,91 %
поляки 2,20 %
інші/не вказали 1,35 %

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5][6]:

Мова Відсоток
українська 81,00 %
румунська 11,13 %
російська 6,56 %
інші/не вказали 1,31 %

Румунський перепис 1930 року ред.

Румунський перепис 1930 року
Етнічна приналежність Населення Відсоток від загальної кількості населення
румуни 3,390 38.98%
євреї 2,480 28.52%
поляки 1,017 11.69%
Русини/Українці 853 9.81%
німці 655 7.53%
РАЗОМ: 8,695 100%

Освіта ред.

Загальноосвітні навчальні заклади міста Сторожинець

Назва Адреса
Сторожинецька ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 м. Сторожинець, Видинівського, 1
Сторожинецька гімназія № 1 м. Сторожинець, Видинівського, 11
Сторожинецька гімназія № 2 м. Сторожинець, Б. Хмельницького, 112 Б
Сторожинецький районний ліцей м. Сторожинець, Чаплигіна, 33

Вищі навчальні заклади у місті:

  • Сторожинецький навчально-науковий інститут Університету Державної фіскальної служби України, м. Сторожинець, вул. Видинівського, 3
  • Сторожинецький лісовий коледж, м. Сторожинець, вул. Крейтера, 1
  •  
    Сторожинецький ННІ Університету Державної фіскальної служби України
  •  
    Сторожинецька ЗОШ І-ІІІ ст. №1
  •  
    Сторожинецька гімназія
  •  
    Сторожинецький районний ліцей

Пам'ятки ред.

У місті є пам'ятки архітектури:

У центрі міста у парку в 1963 році встановлено пам'ятник українському письменнику Юрію Федьковичу. [7] Також, місті встановлено стелу Небесної сотні (2014) та пам'ятник-погруддя Тарасові Шевченку (2015)[8].

  •  
    Костел Святої Анни
  •  
    Свято-Георгіївська церква
  •  
    Пам'ятник Юрію Федьковичу

Природно-заповідні місця ред.

Місто Сторожинець має цікавий природо-заповідний об'єкт — Сторожинецький дендрологічний парк (18 га). Також у місті є парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва — Сторожинецький парк (5 га), на території якого розташована Сторожинецька школа-інтернат.

Відомі люди ред.

Тут народилися:

Докладніше: :Категорія:Уродженці Сторожинця

Тут поховані:

Про Сторожинець в художній літературі ред.

Сторожинцю присвячено вірші заслуженого діяча мистецтв України Володимира Мельникова в книзі «Друзям», Київ: «ЛОГОС», 2003, на с. 59–60[9] та в книзі цього ж автора «Українці — не папуаси»: зб. творів. — К. : [ЗАТ «ВІПОЛ»], 2007. на с. 148[10]:

Світлини ред.

  •  
    Сторожинецький дендрологічний парк і маєток Оренштайнів
  •  
    Алея в дендрологічному парку
  •  
    Свято-Георгіївська церква
  •  
    Ратуша
  •  
    Костел святої Анни

Див. також ред.

Література ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сторожинець

Примітки ред.

  1. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. ↑ Україна Інкогніта: Сторожинець
  3. ↑ ВВРУ, 2017, № 18, стор. 36
  4. ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  5. ↑ Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  6. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. ↑ У Сторожинці відзначили 182-у річницю від Дня народження Ю.Федьковича. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 2 листопада 2019.
  8. ↑ У Сторожинці відкрили пам'ятник Кобзарю // Від і До. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 11 березня 2015.
  9. ↑ Вірші про Сторожинець на с. 59–60 в книзі Володимира Мельникова «Друзям = Моим товарищам = To my friends», 2003 рік; електронний каталог Національної парламентської бібліотеки України, інв.нр.2956316:кх, інв.нр 2827508:кх
  10. ↑ Вірші про Сторожинець на с. 148 в книзі Володимира Мельникова «Українці не папуаси», 2007 рік. В електронному каталозі Національної парламентської бібліотеки України, інв.нр 2912194:кх, електронна версія книги «Українці не папуаси» на сайті maxima-library [Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.]

Посилання ред.

  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сторожинець&oldid=42351937