Стибіконіт
Стибіконіт (англ. stibiconite, stibioconite) — мінерал, гідроксид стибію координаційної будови.
| Стибіконіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | сумнівний (Q)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA2013 s.p. |
| Абревіатура | Sbc[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 4.DH.20 |
| Dana 8 | 44.1.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
стибій[4], порошок (давньогрецька мова)[4] |
 Стибіконіт у Вікісховищі | |
Назва — від стиб… і грецьк. «коніа» — порох, порошок (F.S.Beudant, 1832).
Синоніми: гідросервантит, гідроромеїт, стибіаніт, стибіліт, стибіоконіт, стибіоліт, стибіт, стибліт, фольгерит.
Опис ред.
Хімічна формула: Sb3O6(OH).
Містить (%): Sb — 74,5; O — 19,9; H2О — 5,6. Домішки — Са.
Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Форми виділення: зливні, щільні або порошкуваті маси, аґреґати, кірки, грона, нирковидні утворення. Псевдоморфози по антимоніту. Густина 5,58. Тв. 4-6. Колір блідо-жовтий до білого. Блиск перламутровий, опалоподібний, скляний. Ізотропний. Прозорий. Зустрічається в стибієвих рудах, в стибієвих вохрах з валентинітом. Рідкісний.
Поширення ред.
Знахідки: Віллафранка, Ігуерас (Іспанія), Сігуаньшань (Китай), Красноярський край (РФ).
Різновиди ред.
Розрізняють:
- стибіконіт арсенистий, арсенстибіконіт (різновид стибіконіту, в якому Sb частково заміщений As, містить до 1 % As2O3).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
- ↑ Atencio D., Christy A. G. Clarification of status of species in the pyrochlore supergroup // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2013. — Vol. 77, Iss. 01. — P. 13–20, 13–20. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2013.077.1.02
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Стибіконіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Стибіконіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.