Стеценко Микола Митрофанович

Мико́ла Митрофа́нович Стеце́нко (5 липня 1918(19180705), с. Куторжиха Хорольського району на Полтавщині — (1999, м. Полтава) — український дитячий письменник, журналіст, член спілки письменників України (1973).

Стеценко Микола Митрофанович
Народився 5 липня 1918(1918-07-05)
с. Куторжиха, Хорольський район, Полтавська область
Помер 1999 80-81 років
Полтава
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність Письменник, журналіст
Мова творів українська
Роки активності 1958-1988
Напрямок дитяча література
Жанр оповідання
Членство Національна спілка письменників України

Біографія ред.

Микола Митрофанович Стеценко народився 5 липня 1918 року в селі Куторжиха Хорольського району на Полтавщині у бідній селянській родині. Протягом 1937-1941 років навчався на історичному факультеті Харківського університету, але війна перервала навчання. Микола Митрофанович пішов на фронт і в 1941-1943 роках, як політпрацівник перебував в армії. М. Стеценко пройшов Західний, Сталінградський та Донський фронти. Демобілізувавшись і повернувшись до Полтави, Микола Стеценко з жовтня 1943 року наполегливо трудиться і навчається в педагогічному інституті. У вузі у нього проявилися лекторські здібності. А відтак, по закінченні навчання, у 1948 році його запрошують на посаду лектора, на якій він пропрацював довгі роки. Стеценко вважався одним із кращих лекторів-міжнародників. Одночасно займався і журналістикою, постійно друкуючи свої статті, огляди, нариси, рецензії на різні видання (в тому числі й літературні твори) в газетах і журналах. Однак талант Миколи Стеценка вагоміше проявився на літературній ниві. Із журналістики Микола Митрофанович пішов у дитячу літературу, йому таки пощастило підібрати той магічний ключик до сердець допитливої малечі. Зі своїх дитячих років, проведених у рідному селі, письменник виніс добре знання дитячої душі, дитячої психології та багатство спостережень їз селянського життя.

Цікавою і неординарною була його письменницька діяльність, та тяжка хвороба прикувала письменника до ліжка і звузила його світ до меж власної кімнати, позбавила його можливості активно і віддано працювати в літературі, і, навіть, він не в змозі був спостерігати за навколишнім життям. Помер 5 липня 1999 року. Похований у Полтаві[1].

Творчість ред.

Перше оповідання «Щасти тобі, Надійко» («У відрядженні») було надруковане в 1958 році в газеті «Зоря Полтавщини» (передруковане 1964 року в журналі «Прапор»). З того часу Микола Стеценко друкується в дитячих періодичних виданнях: в журналах «Піонерія», «Барвінок», репертуарному збірнику «Хай завжди буде сонце» (1966), «12 місяців» (1965). А оповідання «Апельсинка» в 1969 році потрапило до шкільного «Букваря»[2].

Перша збірка оповідань письменника вийшла в 1962 році в Полтаві під назвою «Бродяга»[3]. Оцінка збірки була неоднозначною, проте письменник сприйняв критику, як урок для ще більш відповідальної праці над своїми творами. З другої книжки, що мала назву «Льончина зупинка» (1969), починається рівний творчий шлях письменника, на якому він в 1970-х роках визначився, як знавець психології дитячих душ та вправний творець книжок для дітей.

З 1969 року оповідання М. Стеценка починають перекладатися на російську мову і в цьому ж році були видані збіркою під назвою «Федькины каникулы» в Москві у видавництві «Детская література». Вийшла збірка стотисячним тиражем. У Кишеневі  ця збірочка вийшла десятитисячним тиражем і називалася «Ваканца луй Федя».  Пізніше вийшли його книжки: «Планшетка» (1971)[4], «Заяче озеро» (1972)[5], «Про Ірину та морозиво» (1974)[6], «Спалах серед ночі» (1978), «Заграва» (1979)[7], «Гіркий апельсин» (1982, 1986)[8], «Чи добре самому» (1986), «Фокус» (1988)[9], «В дорозі» (1988)[10].

Окремі твори письменника перекладалися молдавською, болгарською, абхазькою та іншими мовами. З 1973 року Микола Стеценко — член Спілки письменників України.

Чимало зворушливих оповідань про дітей написав Микола Стеценко, вмістивши їх в десятки книжечок, що ними зачитувались школярі 1960-1980-х років. Головний зміст цих творів — це боротьба між добром і злом, показ складного світу, в який мають увійти діти. Його оповідання захоплюють дітей і зараз, цікавими сюжетами, правдивим зображенням стосунків між героями творів, в них зображені кращі риси людських душ, що є добрим уроком для малечі[11].

Твори ред.

  • Стеценко, Микола Митрофанович. Бродяга [Текст]: оповідання / М. М. Стеценко; худож. В. Бакало.- Полтава: Обл. кн.-газ. вид-во, 1969.- 16 с.: іл.
  • Стеценко, Микола Митрофанович. В дорозі [Текст]: оповідання / М. М. Стеценко; худож. В. Гончаренко. — Київ: Веселка, 1988.- 55 с.: іл.
  • Стеценко, Микола Митрофанович. Гіркий апельсин [Текст]: оповідання / М. М. Стеценко; худож. Л. Гармиза. — К.: Веселка, 1982.- 20 с.: ілюстр.
  • Стеценко, Микола Митрофанович. Диво [Текст]: оповідання / М. М. Стеценко; худож. Н. Аксьонова. — Київ: Веселка, 1991.- 16 с.: іл.
  • Стеценко, Микола Митрофанович. Заграва [Текст]: оповідання / М. М. Стеценко; мал. Т. Тарнавський.- Київ: Веселка, 1979.- 79 с.: іл.
  • Стеценко, Микола Митрофанович. Заяче озеро [Текст]: оповідання / М. М. Стеценко.- Харків: Прапор, 1972.- 40 с.: іл.
  • Стеценко, Микола Митрофанович. Планшетка [Текст]: оповідання / М. М. Стеценко; художник В. Савадов.- Київ: Веселка, 1971. — 72 с.: іл.
  • Стеценко, Микола Митрофанович. Про Іринку та морозиво [Текст]: оповідання / М. М. Стеценко; худож. Н. Дмитренко. — Київ: Веселка, 1974.- 27 с.: іл.
  • Стеценко, Микола Митрофанович. Фокус [Текст]: оповідання / М. М. Стеценко; худож. В. Золотарьов.- Харків: Прапор, 1988.- 47 с.: іл.
  • Стеценко, Микола Митрофанович. Чи добре самому [Текст]: оповідання / М. М. Стеценко; худож. Т. Тарнавський.- Київ: Веселка, 1986.- 20 с.: іл.

Нагороди ред.

Микола Митрофанович Стеценко член спілки письменників України з 1973 року. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, почесною Грамотою Президії Верховної Ради України.

Бібліографія ред.

  1. Бабанський П. Цей дивовижний світ.- Комсомолець Полтавщини.- 1979.- 28 квітня
  2. Калинове гроно: Антологія прози і драматургії полтавських літераторів ХХ ст. Т. 2. Книга 1.- Полтава: Полтавський літератор, 2006.- С. 284
  3. Микола Стеценко // Письменники Полтавщини: Довідник.- Полтава: Полтавська обласна організація Спілки письменників України, 1990.- С. 27
  4. Наливайко І. Діти, які вони є?.- Прапор.- 1973.- № 1
  5. Наливайко І. Творив для дітей // Зоря Полтавщини.- 2006.- 29 березня.- С. 3
  6. Ротач П. Колоски з літературної ниви.- Полтава: Полтавський літератор,1999.- 560 с., іл..- С. 288-291
  7. Чуча О. Задля добра і людяності.- Зоря Полтавщини.- 1988.- 3 липня

Посилання ред.

  1. Калинове гроно: Антологія прози і драматургії полтавських літераторів ХХ ст. Т. 2. Книга 1.- Полтава: Полтавський літератор, 2006.- С. 284
  2. Біографія Миколи Стеценка |https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/stetsenko-mykola-biografiya/
  3. Стеценко, Микола Митрофанович. Бродяга [Текст]: оповідання / М.М. Стеценко; худож. В. Бакало.- Полтава: Обл. кн.-газ. вид-во, 1969.- 16 с.: іл.
  4. Стеценко, Микола Митрофанович. Планшетка [Текст]: оповідання / М.М. Стеценко; худож. В. Савадов.- Київ: Веселка, 1971. - 72 с.: іл.
  5. Стеценко, Микола Митрофанович. Заяче озеро [Текст]: оповідання / М.М. Стеценко.- Харків: Прапор, 1972.- 40 с.: іл.
  6. Стеценко, Микола Митрофанович. Про Іринку та морозиво [Текст]: оповідання / М.М. Стеценко; худож. Н. Дмитренко. - Київ: Веселка, 1974.- 27 с.: іл.
  7. Стеценко, Микола Митрофанович. Заграва [Текст]: оповідання / М.М. Стеценко; мал. Т. Тарнавський.- Київ: Веселка, 1979.- 79 с.: іл.
  8. Стеценко, Микола Митрофанович. Гіркий апельсин [Текст]: оповідання / М.М. Стеценко; худож. Л. Гармиза. - К.: Веселка, 1982.- 20 с.: ілюстр.
  9. Стеценко, Микола Митрофанович. Фокус [Текст]: оповідання / М.М. Стеценко; худож. В. Золотарьов.- Харків: Прапор, 1988.- 47 с.: іл.
  10. Стеценко, Микола Митрофанович. В дорозі [Текст]: оповідання / М.М. Стеценко; худож. В. Гончаренко. - Київ: Веселка, 1988.- 55 с.: іл.
  11. Читанка |http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=2188