Стефан Пйотровський
Стефан Пйотровський (1910—1985) — польський астроном, найбільш відомий дослідженнями подвійних зір. Декан факультету математики, фізики та хімії Варшавського університету, засновник і редактор журналу «Прогрес астрономії», президент Польського астрономічного товариства (1956—1959), член Польської академії наук (від 1962).
| Стефан Пйотровський | |
|---|---|
| пол. Stefan Piotrowski | |
.jpeg) | |
| Народився |
11 квітня 1910 Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер |
17 січня 1985 (74 роки) Варшава, Польська Народна Республіка |
| Країна |
 Республіка Польща |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Галузь | астрофізика |
| Заклад | Ягеллонський університет |
| Членство |
Польська академія наук[1] Польське астрономічне товариство |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Навчання ред.
Народився 11 квітня 1910 року в Кракові. Навчався в Ягеллонському університеті, де в 1932 році отримав ступінь магістра з математики, а через два роки — з астрономії. У березні 1933 року він почав наукову роботу з визначення мінімумів яскравості затемнюваних зір в обсерваторії в Кракові, а в 1938 році ця тема завершилася його дисертацією доктора філософії. Воєнний період провів поза Краковом, у родинному маєтку Зменниця, але після війни продовжив наукову роботу, спочатку в Кракові (включаючи однорічне стажування в Гарвардському університеті в США), а потім з 1952 року у Варшаві.
Діяльність ред.
Після переїзду до Варшави Пйтровський зайнявся організаційною діяльністю, зібравши навколо себе групу молодих знавців астрономії. У 1955 році він ініціював створення відділу астрономії Польської академії наук, у 1953 році заснував щоквартальний журнал Postępy Astronomii і багато років його редагував. У своїй дидактичній роботі в Астрономічній обсерваторії Варшавського університету[2] він наголошував на необхідності проведення досліджень світового рівня та міжнародній співпраці. Його учнями були Богдан Пачинський і багато інших відомих польських астрономів. Обіймав ряд посад, в тому числі був деканом факультету математики, фізики та хімії Варшавського університету, багато років очолював відділ астрономії Польської академії наук (1965—1973). У 1956—1959 був президентом Польського астрономічного товариства[3]. Він сприяв космічним дослідженням у Польщі, з його ініціативи було створено Комітет дослідження та мирного використання космічного простору Польської академії наук. У червні 1968 року він увійшов до складу Підготовчого комітету зі святкування 500-річчя від дня народження Миколи Коперника[4].
Дослідження ред.
Пйотровський був визнаним фахівцем у визначенні орбіт затемнюваних зір і в теорії перенесення випромінювання в атмосферах зір. Провів дуже точні візуальні спостереження змінних зір — з точністю до 0,04 зоряної величини[5]. Він також займався низкою інших проблем, таких як анізотропія частинок міжзоряного пилу та проблема передачі маси з однієї зорі на іншу в подвійних зоряних системах. Він був піонером у вивченні зіткнень астероїдів. На знак визнання його заслуг у дослідницькій та організаційній роботі в 1962 році він став членом Польської академії наук.
Примітки ред.
- ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=PIOTROWSKI,%20Stefan%20
- ↑ 1–2, Józef Smak; Andrzej Sołtan, "Stefan Piotrowski 1910–1985"
- ↑ Historia władz PTA, pta.edu.pl [dostęp 2021-10-20].
- ↑ «Urania», miesięcznik Polskiego Towarzystwa Miłośników Astronomii, nr 3, marzec 1969, str. 85
- ↑ [1], Jerzy Kreiner; Henryk Brancewicz; Jerzy Michalski, "Dyskusja po referacie T. Zbigniewa Dworaka „Kraków – centrum obserwacji gwiazd zaćmieniowych”"
Джерела ред.
- Kto jest kim w Polsce 1984 (вид. 1). Warszawa: Wydawnictwo Interpress. 1984. с. 753. ISBN 8322320736.
- Sylwetka Profesora Piotrowskiego (PDF).