Стефано Тореллі (італ. Stefano Torelli; 1712, Болонья, Італія — 1784, Петербург, Російська імперія) — італійський художник і гравер XVIII століття, представник стилю рококо. Малював вівтарні образа, декоративні та алегоричні станкові картини, портрети, художні плафони для палаців.

Стефано Тореллі
Stefano Torelli
При народженні Stefano Torelli
Народження 1712(1712)
Болонья
Смерть 1784(1784)
  Петербург
Національність італієць
Країна Італія
Жанр портрет
Навчання у Франческо Солімена
Діяльність художник, майстер офорту, викладач університету
Напрямок бароко, рококо
Роки творчості 1725 -1783
Покровитель Август ІІІ, Катерина ІІ
Вплив Франческо Солімена
Працівник Петербурзька академія мистецтв
Твори вівтарні образа, плафони, портрети, картини алегорії
Батько Феліче Тореллі
Мати Lucia Casalini Torellid
Родичі Egmont von Chasotd
Роботи в колекції Фінська національна галерея, Ермітаж і Державні художні зібрання Дрездена

CMNS: Стефано Тореллі у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився в місті Болонья. Художню освіту отримав у батька, другорядного художника Феліче Тореллі. Шліфував майстерність у художника Франческо Солімена в місті Неаполь.

Через економічну скруту та кризу в Італії XVIII століття перебрався на заробітки у Дрезден, де працював по замовам курфюрста Августа ІІІ з 1740 по 1759 рр. Серед творів в Дрездені — стінописи у Хофкірхе (Припалацова церква в стилі бароко) та в палаці міністра, графа Брюля (знишені в 1945 р.)

У зв'язку зі зміною кон'юнктури був вимушений переїхати до міста Любек, де працював три роки. Створив 10 алегоричних картин для зали аудієнцій в місцевій ратуші.

Отримав запрошення від графа І.І. Шувалова на працю в Санкт-Петербург, куди перебрався у 1762 році. Брав діяльну участь у декоруванні Китайського палацу в передмісті Петербурга — Оранієнбаум з 1765 р.

Дещо слабкий в малюванні архітектурних споруд у перспективних скороченнях, доручав малювати їх театральному декоратору Якобу Міллеру, що працював разом з ним.

Помер в Петербурзі у 1784 р.

Вибрані твори ред.

  • Плафон (живопис) «Аполлон та алегорії мистецтв», Китайський палац, Оранієнбаум
  • Портрет підполковника Франца фон Шосо, зятя Стефано Тореллі, м. Любек, Німеччина
  • Плафон (живопис) «День і Аврора, що приходять на зміну Ночі », Китайський палац
  • Плафон (живопис) « Зефір і Флора » ( дані Я. Штеліна )
  • «Селена та Ендіміон», Львівська галерея мистецтв
  • Плафон (живопис) «Борей та Оріфія» для Зимового палацу ( дані Я. Штеліна )
  • Портрет Катерини ІІ на троні ( дані Я. Штеліна )
  • Камергерграф Г. Орлов ( дані Я. Штеліна )
  • Кабінет-секретар Єлагін ( дані Я. Штеліна )
  • «Портрет князя Григорія Орлова», 1763 р., Ермітаж
  • Соколова Анастасія Іванівна, дружина де Рібаса, 1775 р.
  • Граф Григорій Захарович Чернишов ( дані Я. Штеліна )
  • Дружина графа Г.З. Чернишова, уроджена Іслєнєва, Ермітаж, Петербург
  • «Мінерва», 1771 р., Державний Російський музей
  • «Венера і Адоніс», 1774 р., (дані Я. Штеліна )
  • «Коронація Катерини ІІ», 1777 р., (дані Я. Штеліна )

Галерея ред.

Джерела ред.

  • Гос.Эрмитаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976
  • Кючарианц Д.А. «Художественные памятники города Ломоносова», Л. Лениздат, 1980
  • Всеволожская С.Н. и др. « Итальянская живопись 13-18 веков в собрании Эрмитажа», Л, 1964
  • «Львівська картинна галерея», Львів, «Каменяр», 1972

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стефано Тореллі

Див. також ред.