Стенлі Морісон (Stanley Morison; 6 травня 1889 — 11 жовтня 1967) — англійський друкар, дизайнер шрифту, історик друкарства.

Стенлі Морісон
Stanley Morison
Народився 6 травня 1889(1889-05-06)[1][2][…]
Редбридж, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
Помер 11 жовтня 1967(1967-10-11)[1][2][…] (78 років) або 11 листопада 1967(1967-11-11)[4] (78 років)
Лондон, Велика Британія
Країна  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльність типограф, графічний дизайнер, журналіст
Відомий завдяки розробці шрифту Times New Roman
Знання мов британська англійська[1]
Членство Bibliographical Societyd
Magnum opus Times New Roman
Нагороди

Біографія ред.

Народився в Уонстеді[голе посилання], графство Ессекс. Дитинство і юність (1896—1912) провів у сімейному будинку на Фейрфекс-роуд, Харрінгей[голе посилання]. Був самоучкою. Пішов зі школи після того, як батько залишив сім'ю. У 1913 році влаштувався помічником редактора в журналі «The Imprint». Під час Першої світової війни відмовився служити в армії та був заарештований. У 1916 році Морісон одружився з вчителькою Мейбл Вільямсон. Шлюб був нещасним, і Морісон швидко розлучився з дружиною.

У 1918 став головним дизайнером у видавництві «Pelican Press». Через деякий час він обійняв таку ж посаду в «Cloister Press».

У 1922 році Морісон став одним із засновників товариства «Флейрон»[голе посилання], присвяченого питанням типографіки (флейрон[голе посилання] — друкарський орнамент у вигляді квітки). Редагував журнал «The Fleuron» з 1925 року по 1930-й. Художні якості видання, його друк були винятковими. З 1923 по 1925 Морісон був редактором і автором «Penrose Annual»[голе посилання], журналу присвяченого графічним мистецтвам. З 1923 по 1967 Морісон був консультантом компанії «Монотайп»[голе посилання]. У 1920-х і 1930-х, працюючи в «Монотайп», він займався дослідженням та відродженням історичних шрифтів, включаючи нові версії шрифтів «Баскервілл» та «Бембо»[голе посилання]. Морісон значно розширив асортименти шрифтів компанії, які, у свою чергу, значно вплинули на сучасну типографіку.

З 1929-го до 1960-го Морісон працював консультантом у газеті «Таймс». У 1931 році, після того, як Морісон публічно розкритикував газету за якість друку, йому було запропоновано створити новий, зручний для читання шрифт. «Таймс Нью Роман», гарнітура, розроблена Морісоном разом із Віктором Лардентом, вперше з'явилася газеті 1932 року. 1933-го шрифт почав продаватися компанією «Монотайп».

Морісон редагував "Історію газети «Таймс» за період з 1935-го по 1952-й, а також працював редактором літературного додатку до газети «Таймс» (1945—1948). 1960-го Морісон був обраний Королівським промисловим дизайнером. Також Морісон був членом редакційної ради «Енциклопедії Британіки» з 1961 року до 1967-го. Крім «Таймса», Морісон розробив компанії «Монотайп» такі шрифти, як «Blado» (1923) і «Bembo»[голе посилання] (1929). У 1953 році Морісону був запропонований лицарський титул. 1962-го — Орден Британської імперії. Морісон відмовився від того й іншого.

Стенлі Морісон помер 11 жовтня 1967 року у Лондоні.

Примітки ред.

Література ред.

  • Four centuries of Fine Printing; Two Hundred and Seventy-two Examples of the Work of Presses Established Between 1465 and 1924, 1924.
  • Type Designs of the Past and Present, 1926.
  • The Typographic Book, 1450—1935: A Study of Fine Typography Through Five Centuries, 1963.
  • Calligraphy 1535—1885: A collection of seventy-two writing-books and specimens from the Italian, French, Low Countries and Spanish schools, 1962.
  • First Principles of Typography, 1936.
  • Letter Forms, typographic and scriptorial: Two essays on their classification, history and bibliography, 1968.
  • A Tally of Types, 1953.
  • On Type Designs Past and Present: A Brief Introduction, 1962.
  • Politics and Script, 1972.
  • John Carter: A handlist of the writings of Stanley Morison, Cambridge University Press, 1950.
  • James Moran: Stanley Morison: His Typographic Achievement, London, 1971.

Посилання ред.