Стеліт
Стелі́т (англ. Stellite® — фірмова назва, від лат. stella — зірка) — загальна назва високовуглецевих ливарних твердих сплавів на основі кобальту (Со), чи нікелю (Ni), чи заліза (Fe), що відзначаються підвищеною твердістю 370…475 HV (оскільки містять багато карбідів), високим опором зношуванню, корозії[1] а також здатністю працювати при високих темепературах (до 950 °C). Сплав було створено Елвудом Гейнсом (англ. Elwood Haynes) у 1907 році.
Хімічний склад сплаву ред.
Хімічний склад (мас. %) сплавів ПР-В3К ПР-В3К-Р та ПР-С27 за ГОСТ 21449-75 (матеріал поставляється у вигляді прутків діаметром 4, 5, 6 та 8 мм і довжиною 300; 350; 400; 450 та 500 мм)[2] для наплавки та інших видів стелітів.
| Марка | Co (основа) | Cr | W | Fe | C | Si | Mn | Ni | Mo | Sb | S | P |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ПР-С27 | — | 25,0…28,0 | 0,2…0,4 | ~64 (основа) | 3,3…4,5 | 1,0…2,0 | 1,0…1,5 | 1,5…2,0 | 0,08…0,12 | — | 0,07 | 0,06 |
| ПР-В3К | ~ 59 | 28,0…32,0 | 4,0…5,0 | 2,0 | 1,0…1,3 | 2,0…2,7 | — | 0,5…2,0 | — | — | 0,07 | 0,03 |
| ПР-В3К-Р | ~ 58 | 28,0…32,0 | 7,0…11,0 | 3,0 | 1,6…2,0 | 1,2…1,5 | 0,3…0,6 | 0,1…2,0 | — | 0,02…0,1 | 0,07 | 0,03 |
| ВК2 | 47…53 | 27…33 | 13…17 | 2,0 | 1,8…2,5 | 1…2 | 1,0…1,5 | 2…3 | ||||
| ВК3 | 58…62 | 28…32 | 4…5 | 2,0 | 1,0…1,5 | 2,5…2,8 | 2…3 | |||||
| КВ5Х30 | 58…62 | 28…32 | 4,5-5 | 2…4 | 1,0…1,5 | 1…2 | 1…2 | |||||
| Stellite 1 | ~ 48 | 33,0 | 13,0 | < 2,5 | 2,45 | 1,0 | 1,0 | < 2,5 | ||||
| Stellite 3 | ~ 48 | 30,0 | 13,0 | < 3,0 | 2,45 | 1,0 | 1,0 | < 2,5 | ||||
| Stellite 4 | ~ 48 | 30,0 | 14,0 | < 3,0 | 1,0 | 1,0 | 1,08 | < 2,0 | ||||
| Stellite 6 | ~ 58 | 28,0 | 4,5 | < 3,0 | 1,2 | 1,1 | 1,0 | < 3,0 | ||||
| Stellite 12 | ~ 53 | 29,5 | 8,5 | < 2,5 | 1,4…1,85 | 1,5 | 1,0 | < 3,0 | ||||
| Stellite 21 | ~ 59 | 27,0 | — | < 3,0 | 0,25 | 1,5 | 1,0 | 2,5 | 5,5 | |||
| SP1040 | ~ 48 | 31,5 | 17,0 | < 1,0 | 2,0 | 1,0 | ||||||
| SP1126 | ~ 53 | 24,5 | 13,5 | < 3,0 | 1,8 | < 1,6 | 1,5 | 1,0 | ||||
| Tribaloy T-400 | ~ 57 | 8,5 | — | < 1,5 | < 0,08 | 2,6 | < 1,5 | 29,0 |
Використання ред.
Тверді сплави ПР-В3К і ПР-В3К-Р дозволяють отримувати щільні і бездефектні наплавлення на лезах різальних інструментів. Твердість наплавленого шару становить для ПР-В3К — HRC 40; ПР-В3К-Р — HRC 45,9. Вони мають коефіцієнт лінійного розширення близький до сталей 9ХФ та 9ХФМ, і тому після наплавлення на лезах не виникають внутрішні напруження. Крім того, стеліти ПР-В3К-Р і ПР-В3К добре заточуються, мають високу зносостійкість в умовах впливу високих температур, механічних навантажень та хімічного середовища. Гранична температура нагрівання наплавлення із стеліту ПР-В3К-Р — 800 °C, а ПР-В3К — 750 °C.
Стеліт або наплавляється на робочу поверхню деталей (сідла клапанів, лопатки газових турбін, зуби дискових та стрічкових пилок тощо), або застосовується у вигляді готових виливків, які перед використанням як інструменту піддаються шліфуванню. Є велика група стелітоподібних твердих сплавів, в яких кобальт замінений нікелем.
Сплав ПР-С27 на основі заліза[3] використовується як наплавний матеріал для підвищення зносостійкості поверхонь деталей машин та інструментів, що працюють без змащення в умовах абразивного зносу, в тому числі при підвищених температурах. Сормайт значно дешевший від твердих сплавів на кобальтовій і нікелевій основі, але трохи поступається їм за експлуатаційними властивостями, головним чином при підвищених температурах. Виготовляється у вигляді прутків і порошків.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Міжнародна інженерна енциклопедія. Термінологічний словник. Метали. II том. [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.] / За ред. Б. О. Прусакова, М. С. Блантера, В. Я. Кершенбаума, В. О. Богуслаєва, С. Б. Бєлікова, А. Д. Коваля. МоторСіч, 2005. С.40
- ↑ ГОСТ 21449-75 Прутки для наплавки. Технические условия.
- ↑ Має назву «сормайт». Перший сплав такого типу розроблено у 30-х рр. 20 ст. металургами Сормовського заводу і закінчення «-айт» (англ. -ite), за аналогією із закінченням назви одного з подібних сплавів американського виробництва.
Посилання ред.
- Material Safety Data Sheet for stellite [Архівовано 20 грудня 2005 у Wayback Machine.], містяться таблиці складів різних стелітових сплавів. (англ.)
- Вебсайт компанії «Deloro Stellite» [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)