Станіслав Ростовський
єзуїтський історик
Станіслав Ростовський (13 листопада 1711 — 7 лютого 1784, Полоцьк) — єзуїтський історик.
| Станіслав Ростовський | |
|---|---|
| Народився |
13 листопада 1711[1][2][3] Упите, Упіцький повітd, Троцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита[2] |
| Помер |
7 лютого 1784[1][2] (72 роки) Полоцьк, Полоцька губернія, Російська імперія[1][2] |
| Країна |
 Річ Посполита[1][2] |
| Діяльність | католицький священник, історик церкви |
| Alma mater | Q41628132? і Віленська єзуїтська академіяd |
| Знання мов | латина |
| Заклад | Ensemble of the former Jesuit monastery in Hrodnad і Пінський єзуїтський колегіум |
Біографія ред.
Учився в Слуцьку (1729—1730) та Вільнюсі (1730—1732); викладав у Гродні (1732—1733) та Пінську (1734—1735). Написав історію єзуїтів у Литовській провінції — Lithuaniearum Societatbs Jesu historiarum provincialium pars prima (Вільнюс, 1768).
Примітки ред.
Джерела ред.
- Grzebień L. Rostowski Stanisław. // Polski słownik biograficzny. T. XXXII/I. Z. 132. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź. 1989. S. 173—174.
- Rostowski Stanisław // Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995, Oprac. Ludwik Grzebień i inni. — Kraków 2004. — S. 578.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |